Розгляд складнощів інтертекстуальних варіацій у міждисциплінарному дискурсі з огляду на індивідуалізованість роману "Осина фабрика" Єна Бенкса. Способи передачі ціннісності психологічного портрету головного героя у майбутньому українському перекладі.
«Осина фабрика», перший роман Єна Бенкса, вперше побачив світ у 1984, і одразу викликав бурю відгуків. Бенкс - один з найбільш успішних та плідних британських англомовних письменників, творчість якого одночасно поєднує у собі постмодерний роман і жанр наукової фантастики. Сутнісними параметрами, що визначають його творчість, є досягнення компютерних технологій та генетики, які, на думку Бенкса, демонструють, що людина є лише певною системою кодувань. Діяльність людського мозку в парадигмі світоглядних уявлень шотландського автора - це програма, яка може бути скопійована, збережена, перенесена, а власне мозок є моделлю, запрограмованою еволюцією. По-друге, лінію перекладу необхідно моделювати і вести з огляду на передачу інтертекстуальних елементів з позиції „переклад - культура-реципієнт”, а не „оригінальний текст - перекладний текст”, оскільки саме формування читацького поточного та кінцевого враження виступає у перекладі даного текста метою перекладача - сприйняття описаних подій та життевих деталей героїв роману відрізняється між англомовними читачами, які несуть іншу культуру, менталітет, та погляд на описані події, та нашими співвітчизниками - кінцевими «споживачами» українського перекладу «Осиної фабрики».Слід зазначити, що роман "Осина фабрика" побудований як своєрідний щоденник-сповідь головного персонажа, тому концептуальний аналіз його дискурсу і основних концепцій варто проводити на основі внутрішнього, інтеріоризованого дискурсу. Такий сфокусований, внутрішній підхід, тим не менш, не зменшує обєктивності здійсненого дослідження [1; 3], оскільки персонаж фактично зводить всю зовнішню комунікацію до поодиноких коротких побутових розмов з батьком та поодиноких зустрічей з другом-карликом. З іншого боку, має місце заміщення реального спілкування уявною, символічною комунікацією між головним героєм твору та неживими обєктами - морем, осиною фабрикою і т.п. У ретроспективі, після того, як роман стає дочитаним і кінцівка розставляє всі крапки над «і» у дещо заплутаному і дивному сюжеті з боку характера, поведінки головного героя та його взаємовідносин з батьком та оточуючим світом, можна виділити декілька основних питань, які підіймаються автором у романі: 1. Хлопець з «Осиної фабрики» фантастично зневажає свою матір, вона малюється йому легковажною, немов метелик: ; дитина ненавидить її адекватно, оскільки вона абсолютно до нього байдужа: «I cant remember my mother, because if I did Id hate her.Крім того, на психопатологію вказує назва твору - "Осина фабрика", яка є символічним втіленням спотвореного світогляду персонажа, матеріальною репрезентацією його уявлень про життя [6;184]. Породжений у результаті комплекс кастраціїі психологічна потреба в компенсації і спричиняють з одного боку серію вбивств як символічне відтвореннявласної могутності, а з іншого - створення персонажем осиної фабрики - жахливої іграшки-лабіринту, куди потрапляють живі істоти, і виходом звідки є тільки смерть. Колдхеймом злочинів і одночасно символічним уособленням долі як взаємодії життя та смерті: «Death by fire has always been at Twelve, and it is one of the Ends never replaced by one of the Alternatives. The reason it can answer questions is because every question is a start looking for an end, and the Factory is about the End-death, no less.» Отже, важко сперечатися із тим фактом, що даний роман являє собою психологічний твір, при перекладі якого варто не випускати з уваги основні концепції, настрої та лінії поведінки героїв, а також сигнальні фрази та описи, які акцентують читацьку увагу на деталях, використаних автором задля живого та достовірного зображення описаних реалій.Протягом останніх років науковці досягли значних результатів у дослідженні механізмів мовного вираження емоцій людини, що говорить, і мовної номінації, інтерпретації емоцій як обєктивної сутності того, хто говорить і слухає. На даному етапі розвитку лінгвістики емоцій існує низка проблем, які визначають декілька головних напрямів досліджень, зокрема і комунікацію емоцій, категоризація емоцій та емотивний семантичний простір мови [18]. Лінгвістика емоцій як наука сформувалась у ХХ ст. на основі психології та традиційного мовознавства. Проте до середини 70-х років проблема вираження емоцій не була основною в лінгвістиці, а роботи на цю тематику зявлялися досить рідко, та й взагалі, не становили великого інтересу [2]. Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.Створювані за допомогою мовного коду повідомлення (відрізки мови) також містять інформацію про якусь ситуацію, тобто про якісь денотатах, поставлених в певне відношення один до одного. Денотативна теорія переведення визначає переведення як процес опису за допомогою мови переведення денотатів, описаних на мові оригіналу. Сприймаючи текст оригіналу, перекладач ототожнює ті, що становлять цей текст одиниці з відомими йому знаками початкової мови і через ці ос
План
Зміст
Вступ
1. Проблематика роману «Осина фабрика» Єна Бенкса
1.1 Основні концепції роману
1.2 Мовні та дискурсивні явища на психологічному тлі
2. Еквівалентність у перекладі роману українською мовою з огляду на вітчизняні реалії
2.1 Денотативна еквівалентність
2.2 Конотативна еквівалентність
2.3Текстуально-нормативна еквівалентність
2.4 Прагматична еквівалентність
2.5 Формальна еквіваелентність
3. Індивідуальний концептуативний дискурс у перекладі. Вплив перекладу на читацьку рецепцію
3.1 Індивідуальні концепти головного героя: Міфологізм
3.2 Індивідуальні концепти головного героя: Доля і Життя
3.3 Індивідуальні концепти головного героя: Рівновага
3.4 Індивідуальні концепти головного героя: Помста
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
