Індивідуальна анатомічна мінливість ядер мозочка людини - Диссертация

Вивчення структурної організації ядер мозочка є актуальним питанням сучасної медичної науки про що свідчить значна кількість досліджень, присвячених анатомії та фізіології мозочка та його ядер [12, 91, 213, 377, 481, 519]. Ураження ядер мозочка як первинна патологія спостерігаються рідко, частіше вторинним ураженням ядер мозочка супроводжується патологія інших ділянок мозку. Стійкий дефіцит функцій мозочка та його ядер має чітке морфологічне підґрунтя та може вважатися обєктом для застосування відновної нейрохірургії [195, 330]. Джерела кровопостачання мозочка вивчені досить докладно, проте робіт, присвячених кровопостачанню ядер мозочка, досить незначна кількість, вони мають недосконалий характер [2, 30, 80, 145, 273]. Виявити особливості індивідуальної анатомічної мінливості морфометричних параметрів ядер мозочка з урахуванням будови мозочка."Немає, мабуть, жодного органа, на зясування якого було б витрачено так багато зусиль, як на мозочок. Бец, що поклав основу вивчення цитоархітектоніки головного мозку, вказував на небхідність заповнити прогалину між анатомічними і гістологічними дослідженнями [6, 43, 58, 123]. Серед нейрохірургів та неврологів існує стале переконання щодо низької частоти захворювань мозочка. Згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, виокремлюють такі ядра мозочка: зубчасте ядро, найбільше, розташоване латерально в півкулі мозочка, менші ядра - ядро вершини, або присереднє, розташоване медіально в червяку мозочка, міжпозиційне ядро, яке поділяється на два - кулясте ядро або переднє міжпозиційне і коркоподібне ядро, або заднє міжпозиційне, розташоване в півкулі мозочка. Згідно з літературними даними, ядра мозочка мають різний філогенетичний вік: ядро вершини належить до найдавнішої частини мозочка, повязаної з вестибулярним апаратом; коркоподібне ядро і кулясте ядро належать до старої частини мозочка, яка виникла у звязку з рухами тулуба, і зубчасте ядро - до самої молодої, що виникла у звязку з пересуванням за допомогою кінцівок [16, 107, 311].Вивчення одного з відділів головного мозку, мозочка, з давніх часів привертало увагу багатьох дослідників, але й начасі ні анатомія мозочка, ні його функція повністю не вивчені. Пошкоджуючи або видаляючи мозочок в експерименті у тварин, було виявлено порушення довільних рухів та звязку правих і лівих півкуль мозочка із правою і лівою частинами тіла відповідно. У цей самий час Франсуа Мажанді, на підставі експериментів з перерізання ніжок мозочка, припустив, що мозочок є центром рівноваги [30, 388, 407]. Новий період у вивченні функцій мозочка ознаменувався роботами Лучіані (1891), який протягом тривалого часу спостерігав за тваринами після видалення мозочка і на підставі ретельного аналізу їхньої поведінки описав симптоматику уражень мозочка, уперше створив підкріплену дослідженнями теорію про його функції, що отримала широке визнання [21, 78, 338]. Вертикаль, що умовно проведена на рівній відстані між середнною лінією червяка мозочка та зовнішнім краєм півкуль мозочка, усі часточки задньої поверхні розподіляються на - задньо-внутрішню і задньо-зовнішню.За багато років вивчення мозочка в цілому та його структур окремо був накопичений величезний фактичний матеріал про морфологію й функціональну організацію мозочка [52, 102, 139, 257-260, 317, 326-328]. Слід визнати, що характерні морфологічні особливості мозочка та його ядер з урахуванням їх індивідуальної мінливості вивчені недостатньо. Для вирішення питань функціональної анатомії мозочка, для розуміння клініки уражень мозочка і інтерпретації фізіологічних процесів важливе значення має визначення морфологічних закономірностей і виявлення особливостей структурної організації ядер мозочка [51, 69, 111, 136, 197, 207, 209, 323, 443]. Дані, наявні в літературі, підтверджують складність будови і функції ядер мозочка і необхідність подальшого вивчення морфологічних особливостей будови ядер мозочка у людини в широкому онтогенетичному аспекті [282-286]. Вивчення за допомогою сучасних методів дослідження структури мозочка і його ядер в останні роки значно розширили наші знання щодо їх функцій.Серед робіт по кровопостачанню мозку, мозочка і його ядрами приділено порівняно мало уваги, хоча це питання має не тільки теоретичний, але й великий клінічний інтерес [99, 160, 271, 318]. До ділянок, де оперативні втручання проводяться досить часто, належить ділянка ЗЧЯ, оскільки вона є найбільшою частиною внутрішньої основи черепа, в ній розташовуються мозочок, міст, середній, довгастий мозок, судинно-нервові утворення цих відділів головного мозку, синуси твердої мозкової оболонки [109, 150, 160, 300]. Оперативна допомога при нетравматичних крововиливах у мозочок, емболіях, тромбозах, стенозах судин мозочка, оцінка діагностичних результатів при пухлинах, кістах і ряду інших захворювань мозочка та успішність хірургічного втручання в багато чому залежить від детального вивчення поверхневих і внутрішньоорганних судин [110, 212, 151, 162, 320]. Три мозочкові артерії мають послідовний звязок з іншими структура

Зміст

Анотаціі

Вступ

Розділ 1. Морфологічні особливості будови ядер мозочка (аналітичний огляд літератури)

1.1 Основні етапи вивчення морфологічних особливостей будови мозочка та його ядер

1.2 Морфофункціональні особливості будови мозочка та його ядер

1.3 Морфофункціональні особливості кровопостачання мозочка та його ядер

1.4 Сучасні уявлення про стереоморфологічні особливості будови ядер мозочка

1.5 Методи візуалізації мозочка та його ядер

1.6 Підсумки даних огляду літератури

Розділ 2. Матеріали та методи дослідження

2.1 Загальна характеристика обєкта, обсягу та програми дослідження

2.2 Комплексна методика дослідження ядер мозочка

2.2.1 Макромікроскопічний метод дослідження

2.2.2 Методи вивчення кровопостачання мозочка та його ядер

2.2.3 Гістологічні методи дослідження мозочка та його ядер

2.2.4 Компютерні методи візуалізації мозочка та його ядер

2.2.5 Методи морфостатистичного аналізу результатів дослідження

2.3 Етичні, правові та метрологічні аспекти дослідження

Розділ 3. Індивідуальна анатомічна мінливість мозочка та його ядер

3.1 Морфологічні особливості виявлення ядер мозочка

3.2 Морфометричні особливості мозочка з урахуванням типу черепа та розмірів задньої черепної ямки з позицій індивідуальної анатомічної мінливості

3.3 Макромікроскопічна анатомія ядер мозочка

3.3.1 Індивідуальна анатомічна мінливість ядра вершини мозочка

3.3.2 Індивідуальна анатомічна мінливість коркоподібного ядра

3.3.3 Індивідуальна анатомічна мінливість кулястого ядра

3.3.4 Індивідуальна анатомічна мінливість зубчастого ядра

Підсумки розділу

Розділ 4. Стереоморфологічні особливості ядер мозочка

4.1 Стереоморфологічні особливості ядра вершини мозочка

4.2 Стереоморфологічні особливості міжпозиційного ядра мозочка

4.2.1 Стереоморфологічні особливості коркоподібного ядра мозочка

4.2.2 Стереоморфологічні особливості кулястого ядра мозочка

4.3 Індивідуальна анатомічна мінливість зубчастого ядра

Підсумки розділу

Розділ 5. Морфологічні особливості кровопостачання мозочка та його ядер

5.1 Морфологічні особливості артерій мозочка

5.2 Морфологічні особливості кровопостачання ядер мозочка

5.2.1 Морфологічні особливості кровопостачання ядра вершини мозочка

5.2.2 Морфологічні особливості кровопостачання коркоподібного і кулястого ядер мозочка

5.2.3 Морфологічні особливості кровопостачання зубчастого ядра мозочка

Підсумки розділу

Розділ 6. Будова тривимірної моделі мозочка та його ядер

6.1 Будова тривимірної моделі мозочка та його ядер

6.2 Компютерна реконструкція мозочка та його ядер з урахуванням їхньої індивідуальної анатомічної мінливості та стереотаксичних координат

6.3 Стереотаксична візуалізації ядер мозочка

Підсумки розділу

Розділ 7. Аналіз і узагальнення результатів досліджень

7.1 Аналіз і узагальнення результатів дослідження індивідуальної анатомічної мінливості мозочка та його ядер з урахуванням краніотипу і морфометричних параметрів задньої черепної ямки

7.2 Аналіз і узагальнення результатів дослідження кровопостачання мозочка та його ядер

7.3 Аналіз і узагальнення результатів розроблення тривимірної моделі мозочка та його ядер і стереотаксичної їх візуалізації

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Перелік умовних скорочень

Анотація