Оцінка індивідуальної анатомічної мінливості морфології шийного й грудного відділу симпатичного стовбура на матеріалі, одержаному при виконанні відеоторакоскопічних грудних симпатектомій. Вікові зміни мієлоархітектоніки гілок симпатичного стовбура.
Павловим, знаходиться під потрійним нервовим контролем з боку симпатичної нервової системи, яка здійснює функцію даного органа за рахунок «функціональних» нервів від симпатичного стовбура, «судинорухові» нерви забезпечують постачання крові до органа й «трофічні» нерви регулюють засвоєння з доставленої крові живильних речовин. Вивчення морфології вузлів і гілок симпатичного стовбура на трупному матеріалі та зіставлення цих даних з результатами дослідження симпатичного стовбура та його гілок при проведенні відеоторакоскопічної симпатектомії є актуальним і сучасним напрямом, яке дозволить встановити додаткові маловивчені факти й сформулювати нові важливі положення про анатомічну мінливість симпатичного стовбура з урахуванням соматотипу. Вузли й гілки симпатичного стовбура були вивчені на 50 препаратах від 25 трупів, також на 51 препараті від 40 пацієнтів, яким була проведена відеоторакоскопічна грудна симпатектомія, за допомогою методів макромікроскопії, морфометрії, також проводили соматометрію обєктів. У 74 % випадків він розташовувався вище за рівень першого реберно-хребцевого зчленування, у 16 % випадків вузол розташовувався на рівні цього зчленування, у 10 % - нижче за рівень першого реберно-хребцевого зчленування. Поперекова частина симпатичного стовбура в нашому дослідженні включала від 3 до 5 вузлів, частіше (у 52 % випадків) відмічено 4 вузли, 3 вузли - у 16 %, 5 вузлів - у 32 % випадків.Будові симпатичного стовбура та його гілок характерна значна індивідуальна анатомічна мінливість, яка характеризується кількістю, розміром, формою, асиметрією вузлів і гілок у різних його відділах, особливостями скелетотопії, що також повязано з певним соматотипом. Зірчастий вузол у 88 % випадків сформований злиттям нижнього шийного й першого грудного вузлів і тільки у 12 % препаратів нижній шийний та перший грудний вузли є окремими морфологічними утвореннями; за формою зірчастого вузла мав 3 варіанти: зірчаста форма (найчастіше зустрічається - у 70 % препаратів), довгаста (20 %) і неправильна (10 %). Дані дослідження зірчастого вузла, краніальних грудних вузлів симпатичного стовбура і їх гілок при виконанні відеоторакоскопічної грудної симпатектомії підтверджують дані макромікроскопії про виражену індивідуальну анатомічну мінливість симпатичного стовбура. «Латеральна гілка» у 82 % випадків відходить від середньої третини другого грудного вузла, на 18 % препаратів вона формується з двох гілок - від верхньолатерального кута другого вузла й гілки між зірчастим і другим грудним вузлами. Детальне вивчення морфології симпатичного стовбура та його гілок дозволяє розробити практичні рекомендації із застосування цих знань у хірургії, зокрема, при хворобі Рейно необхідно видаляти «латеральну гілку» другого грудного симпатичного вузла при грудній симпатектомії, разом з резекцією каудальної частини зірчастого вузла (або першого грудного вузла) й другого грудного вузла, для запобігання регенерації симпатичної нервової тканини й рецидиву захворювання в післяопераційному періоді.
У дисертації представлені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукової задачі встановлення індивідуальної анатомічної мінливості симпатичного стовбура залежно від віку, статі, соматотипу.
1. Будові симпатичного стовбура та його гілок характерна значна індивідуальна анатомічна мінливість, яка характеризується кількістю, розміром, формою, асиметрією вузлів і гілок у різних його відділах, особливостями скелетотопії, що також повязано з певним соматотипом.
2. У шийному відділі кількість вузлів варіює від 2 до 4, найбільш постійними вузлами є верхній (100 % випадків) і середній (86 %) шийні вузли, рідко зустрічається хребетний вузол (28 %), який утворюється скупченням поодиноких внутрішньостовбурових нервових клітин.
3. Верхній шийний вузол має два основні варіанти форми - веретеноподібну (86 %) і неправильну (14 % препаратів). Довжина верхнього шийного вузла складає (2,12±0,60) см, ширина - (0,73±0,20) см. Середній шийний вузол має овальну (83,7 %) і неправильну (16,3 %) форми, його довжина - (1,31± 0,40) см, ширина - (0,33±0,10) см. Нижній шийний вузол має неправильну форму, довжина його - (1,39±0,40) см, ширина - (0,28±0,10) см.
4. Зірчастий вузол у 88 % випадків сформований злиттям нижнього шийного й першого грудного вузлів і тільки у 12 % препаратів нижній шийний та перший грудний вузли є окремими морфологічними утвореннями; за формою зірчастого вузла мав 3 варіанти: зірчаста форма (найчастіше зустрічається - у 70 % препаратів), довгаста (20 %) і неправильна (10 %). Довжина вузла складає (1,72±0,60) см, ширина - (0,68±0,20) см. Зірчастий вузол частіше спостерігається в мезоморфів - у 56,9 % випадків, рідше - у доліхоморфів - у 13,6 % і у брахіморфів - у 29,5 %.
5. У грудному відділі форма вузлів варіює від довгастої (48 %), округлої (22 %), трикутної (10 %) до неправильної 20 %; у каудальному напрямі різноманітність форми грудних вузлів збільшується, а розміри вузлів зменшуються. Вузли краніальної частини грудного відділу мають довжину (1,07±0,10) см і ширину (0,44±0,09) см, а в каудальній частині їх довжина - (0,53±0,15) см і ширина (0,24±0,10) см.
6. Дані дослідження зірчастого вузла, краніальних грудних вузлів симпатичного стовбура і їх гілок при виконанні відеоторакоскопічної грудної симпатектомії підтверджують дані макромікроскопії про виражену індивідуальну анатомічну мінливість симпатичного стовбура.
7. Скелетотопія вузлів і гілок симпатичного стовбура людини характеризується індивідуальною анатомічною мінливістю, яка полягає в можливості їх розташування щодо кісткових орієнтирів як краніальніше, так і каудальніше порівняно з варіантами усередненої «анатомічної норми». Синтопія вузлів та гілок симпатичного стовбура є достатньо постійною ознакою і практично не підлягає анатомічній мінливості. Статеві відмінності їх будови відсутні, а вікові зміни виявляються тільки на мікроскопічному рівні (демієлінізація).
8. «Латеральна гілка» у 82 % випадків відходить від середньої третини другого грудного вузла, на 18 % препаратів вона формується з двох гілок - від верхньолатерального кута другого вузла й гілки між зірчастим і другим грудним вузлами. Відмічається значна анатомічна мінливість латеральної гілки, що стосується варіантів її формування, ділення, довжину, діаметр і скелетотопію. Діаметр гілки складає (1,2±0,3) мм, довжина - (4,65±1,10) см.
9. Мієлоархітектоніка «латеральної гілки» характеризується віковими кількісними і якісними перетвореннями. У плодів 36 тижнів у гілках є мієлінові волокна тонкого діаметра (47±21). У новонароджених відзначається збільшення загальної кількості мієлінових волокон (68±17) у 1,2 раза (p<0,001) у порівнянні з показником у плодів, у спектрі зявляються волокна середнього діаметра (2 %).
10. У постнатальному онтогенезі відмічається продуктивний мієлогенез, що характеризується диференціюванням волокон середнього й товстого діаметрів. У зрілому віці загальна кількість мієлінових волокон збільшується у 9,5 раза до 596±37 (p<0,001) у порівнянні з такою у новонароджених. Кількість середніх мієлінових волокон у нервах в осіб зрілого віку у 8,9 раза більше (p<0,001), ніж у новонароджених.
11. У зрілому віці у вивчених гілках переважають безмієлінові волокна, а у спектрі мієлінізованих волокон найбільша кількість волокон тонкого діаметра (волокон тонкого діаметра - 82,6 %, середнього - 14,3 %, товстого, - 3,1 %).
12. Детальне вивчення морфології симпатичного стовбура та його гілок дозволяє розробити практичні рекомендації із застосування цих знань у хірургії, зокрема, при хворобі Рейно необхідно видаляти «латеральну гілку» другого грудного симпатичного вузла при грудній симпатектомії, разом з резекцією каудальної частини зірчастого вузла (або першого грудного вузла) й другого грудного вузла, для запобігання регенерації симпатичної нервової тканини й рецидиву захворювання в післяопераційному періоді.
Практичні рекомендації.
1. З метою оптимізації хірургічного орієнтування при верифікації вузлів симпатичного стовбура варто відмітити, що найбільш достовірним орієнтиром будь-якого симпатичного вузла є його скелетотопія.
2. Верифікація й видалення «латеральної гілки» другого грудного симпатичного вузла при грудній симпатектомії разом з резекцією каудальної частини зірчастого вузла, першого й другого грудних вузлів є необхідною умовою для запобігання регенерації симпатичної нервової тканини й рецидиву захворювання у післяопераційному періоді. «Латеральну гілку» необхідно резектувати на всьому її протязі до місця, де вона пробє грудну стінку, при цьому її слід відрізняти від міжреберного нерва.
3. Перед виконанням грудної симпатектомії слід визначати соматотип пацієнта, враховуючи, що в доліхоморфів частіше зустрічається нижній шийний і перший грудні вузли як окремі анатомічні утворення. Таким чином, визначення соматотипу допомагає прогнозувати варіант будови обєкта оперативного втручання й уникнути хірургічної помилки.
4. При виконанні грудної симпатектомії при хронічному абдомінальному больовому синдромі необхідно резектувати Т6 і Т7, оскільки у 100 % випадків ці ганглії є джерелами великого нутрощевого нерва.
5. Виконуючи поперекову симпатектомію при захворюваннях, повязаних з ураженням дистального артеріального русла нижніх кінцівок, необхідно видаляти не тільки поперекові симпатичні вузли, але й резектувати всі їх сполучні гілки, які можуть стати шляхами відновлення симпатичної іннервації нижніх кінцівок у віддалені терміни після оперативного втручання.
Список литературы
1. Арбузов В.И. Индивидуальная анатомическая изменчивость морфологии поясничного и крестцового отделов симпатического ствола и его ветвей / В.И. Арбузов // Таврический медикобиологический вестник. - 2008. - Т. 11, № 3, ч. 1. - С. 12-13.
2. Арбузов В.И. Основные морфологические отличия латеральной ветви второго грудного симпатического узла от межреберного нерва и их значение в хирургической практике / В.И. Арбузов // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 3. - С. 7-8.
3. Калашникова С.Н. Зависимость варианта морфологии звездчатого ганглия от соматотипа человека / С.Н. Калашникова, В.И. Арбузов // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 5, № 1. - С. 32-33.
4. Калашникова С.Н. Индивидуальная анатомическая изменчивость шейного отдела симпатического ствола / С.Н. Калашникова, В.И. Арбузов // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 1. - С. 64-65.
5. Калашникова С.Н. Новое в морфологии грудного отдела симпатического ствола / С.Н. Калашникова, В.И. Арбузов // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 4. - С. 38-39.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
