Індивідуальні особливості пов"язаних з подією ЕЕГ-потенціалів людини - Автореферат

Як обєктивний корелят психічних процесів і функціонування базових нейрофізіологічних механізмів поведінки все більш активному дослідженню піддаються повязані з подією ЕЕГ-потенціали (ППП). Внаслідок цього ми вважали доцільним провести дослідження, в якому комплекс різних показників ППП і ЕЕГ співставлявся з досить широким набором психологічних характеристик особистості, і таким чином встановити кореляції між обєктивними (елкектрофізіологічними) показниками їх вищої нервової діяльності та індивідуальним психічним профілем. Для виконання вказаної мети були поставлені такі задачі: Проаналізувати індивідуальні особливості і міжіндивідуальні кореляції показників спектральної потужності ритмів ЕЕГ спокою і амплітудних параметрів ППП в експериментальних задачах визначення часу простої сенсомоторної реакції та відліку часових ітервалів. Встановити кореляційні взаємовідносини між показниками ППП, ЕЕГ спокою і психологічними характеристиками особистості, визначеними за допомогою психологічного тестування. Предмет дослідження - звязок між психологічними характеристиками особистості і міжіндивідуальною варіативністю амплітудних параметрів компонентів ППП, що генеруються в ході реалізації експериментальних задач простої сенсомоторної реакції і відліку часових інтервалів, а також індивідуальними особливостями показників потужності ритмів ЕЕГ спокою.Наприклад, одні дослідники повідомляли про значущі кореляції між показниками а-ритму і характеристиками особистості (Deakin, Exley, 1979), а інші - про відсутність таких залежностей (Ermis, 1985). За сигнал зворотного звязку використали “білий” шум, який змінювався за гучністю: при збільшенні потужності а-ритму і пониженні q-ритму шум ставав тихіше і зникав, у протилежному випадку - його гучність зростала. У задачі “Б” випробуваний відлічував часовий інтервал, точне значення якого йому початково не було відоме; повідомлялося тільки, що цей інтервал лежить у діапазоні 20 ± 3 с. У задачі “Б” розраховували ефективність відліку часових інтервалів як відношення числа успішних попадань у межах заданого інтервалу у % до загального числа реалізацій; оцінку часового інтервалу - середній час між натисканнями на кнопку по відношенню до заданого інтервалу в %; коефіцієнт варіації середнього інтервалу між натисканнями. Було виявлено також негативну кореляцію амплітуди УНХ-О зі шкалою “нейротизм” PEN, факторами Q4 “напруженість”, Q2 “тривожність” і позитивну кореляцію з фактором С “емоційна стійкість” 16 PF.У роботі вирішено наукову проблему виявлення повязаних із особистістю факторів, що визначають міжіндивідуальну варіативність параметрів ЕЕГ-потенціалів головного мозку. При цьому отримано такі основні результати та висновки, що можуть бути використані у діагностичних цілях і покладені в основу подальших досліджень: Міжіндивідуальна варіативність амплітудних параметрів ППП значною мірою повязана з психологічними характеристиками випробуваних. Порівняння середніх значень амплітуд ППП свідчить про провідну роль лівої півкулі в умовах реалізації задачі, що вимагає швидкої сенсомоторної реакції, і провідну роль правої півкулі в контексті задачі на відлік часового інтервалу (в діапазоні від одиниць до декількох десятків секунд).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У роботі вирішено наукову проблему виявлення повязаних із особистістю факторів, що визначають міжіндивідуальну варіативність параметрів ЕЕГ-потенціалів головного мозку. При цьому отримано такі основні результати та висновки, що можуть бути використані у діагностичних цілях і покладені в основу подальших досліджень: Міжіндивідуальна варіативність амплітудних параметрів ППП значною мірою повязана з психологічними характеристиками випробуваних. Амплітудні параметри компонентів ППП достовірно корелювали як з деякими конституціональними, генетично зумовленими (властивості нервових процесів, властивості темпераменту), так і з соціально зумовленими (риси характера) психологічними характеристиками особистості.

Порівняння середніх значень амплітуд ППП свідчить про провідну роль лівої півкулі в умовах реалізації задачі, що вимагає швидкої сенсомоторної реакції, і провідну роль правої півкулі в контексті задачі на відлік часового інтервалу (в діапазоні від одиниць до декількох десятків секунд).

Амплітудні параметри ППП знаходяться в певних кореляційних звязках з мірою вираженості більшості ритмів ЕЕГ. Цей звязок, ймовірно, обумовлений тим, що в генерації ППП і ЕЕГ беруть участь мозкові механізми, що мають загальний структурний і нейрофізіологічний субстрат.

Факторний аналіз виявив, що досліджена сукупність біоелектричних і психологічних показників індивідууму в істотній мірі залежить від сьоми значущих факторів, що відображають певний функціональний стан мозку.

Встановлено зворотну залежність між часом сенсомоторної реакції і амплітудою УНХ. Показано, що величина і стабільність часу реакції повязана з властивостями нервових процесів і когнітивними характеристиками особистості.

При виконанні задачі на відлік часового інтервалу найбільш тісно повязаними з його показниками виявилися спектральна потужність b2-ритму і відношення потужностей a- і q-ритмів ЕЕГ спокою, що може бути зумовлено участю нейронних механізмів, відповідальних за генерацію цих ритмів в процесах відліку часового інтервалу.

Застосування електроенцефалографічного біозворотного звязку здатно у значної частини тестованих змінити патерн ЕЕГ і сформувати відносно стійкий нейродинамічний стан, який виявляється в зміні амплітудних параметрів ППП, що реєструються в післядії сеансу такого біозворотного звязку.

Конарева И.Н., Павленко В.Б. Индивидуально-психологические особенности латентного периода простой сенсомоторной реакции с предупреждением // Ученые записки Таврического национального университета. - Симферополь, 1999. - Т. 12, № 2. - С. 105-110.

Конарева И.Н., Павленко В.Б. Взаимосвязь индивидуальных особенностей биопотенциалов и характеристик личности: факторный анализ // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - Симферополь, 1999. - Т. 135, Ч. 1. - С. 235-243.

Павленко В.Б., Конарева И.Н. Индивидуальные особенности связанных с событиями ЭЭГ-потенциалов, регистрируемых в экспериментальной ситуации с отсчетом временных интервалов // Нейрофизиология / Neurophysiology. - Киев, 2000. - Т. 32, № 1. - С. 48-55.

Конарева И.Н., Павленко В.Б. Индивидуальные особенности когнитивных вызванных потенциалов при выполнении задачи на время реакции // Таврический медикобиологический вестник. - Симферополь, 2000. - № 1-2, С. 61-67.

Конарева И.Н., Махин С.А., Павленко В.Б. Экспериментальное психофизиологическое исследование временной перцепции // Таврический журнал психиатрии. - Симферополь, 1998. - Т. 2, № 4. - С. 44-47.

Конарева И.Н., Павленко В.Б. Связанные с событием потенциалы и особенности личности: корреляционное исследование // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. - Материалы симпозиума. - Киев-Черкассы, 1999. - С. 46.

Конарева И.Н., Павленко В.Б. Связанные с событием потенциалы и характеристики личности // Архив клинической и экспериментальной медицины. Материалы II конференции Украинского общества нейронаук. - Донецк, 2001. - Т. 10, № 2. - С. 167.

Павленко В.Б., Конарева И.Н., Шутова Е.С., Черный С.В. Изменение паттерна ЭЭГ-потенциалов человека при использовании метода биологической обратной связи // Там же. - С. 200.

Размещено на .ru