Індивідуальні норми фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання - Автореферат

Науковці підкреслюють, що вимоги «Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України» (1996) та шкільних програм з фізичної культури не адекватні функціональним та руховим можливостям дітей та молоді (М.В. Завдяки сучасним математичним методам досліджень у фізичному вихованні стала можливою побудова моделей - норм, що характеризують окремі показники фізичної підготовленості та загального її рівня (С.Г. Використання норм, що враховують принципи доступності та індивідуалізації, в системі контролю за фізичною підготовленістю, буде сприяти заміні пріоритетів у процесі шкільного фізичного виховання з авторитарно-консервативних на особистісно-орієнтовані. Мета дослідження - обґрунтувати та розробити індивідуальні норми фізичної підготовленості для дітей молодшого шкільного віку з метою реалізації принципів доступності та індивідуалізації у фізичному вихованні. Обґрунтувати та розробити індивідуальні норми фізичної підготовленості для дітей 7-9 років з урахуванням статевовікових особливостей і фізичного стану.У роботі на всіх етапах дослідження акцентовано увагу на чотирьох групах показників: фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та фізичного здоровя. Були обґрунтовані та розроблені індивідуальні норми показників фізичної підготовленості, а також орієнтовні доступні нормативи фізичної підготовленості для дітей у віці 7-9 років з низьким, нижчим за середній та середнім рівнем фізичного здоровя. У обстежених школярів 7-ми років до відстаючих рухових якостей належали швидкість (30% дітей), спритність (25% дітей) та сила мязів ніг (25% дітей). У структурі фізичного розвитку у школярів 7-ми років усі вимірювані показники фізичного розвитку також розподілились по групам у 3 фактора (82,32% всієї вибірки), у школярів 8-ми років - в один (70,56% всієї вибірки), а у школярів 9-ти років - у два (82,46% всієї вибірки). У четвертому розділі «Обґрунтування та розробка індивідуальних норм фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку» обґрунтовані та розроблені індивідуальні норми фізичної підготовленості у вигляді рівнянь регресії індивідуально-доступних результатів прояву окремих фізичних якостей для дітей у віці 7-9 років з різним РФЗ.Аналіз літератури з проблеми вдосконалення процесу фізичного виховання та фізичної підготовленості школярів та молоді виявив відсутність інформації про наукове обґрунтування критеріїв оцінки індивідуального рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку залежно від рівня їх фізичного здоровя. У системі педагогічного контролю за рівнем прояву фізичних якостей молоді фахівцям з фізичного виховання необхідно враховувати принципи доступності та індивідуалізації, що дозволяють процесу шкільного фізичного виховання набути особистісно-орієнтованого характеру. Середньостатистичні значення показників фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем організму, фізичної працездатності, фізичної підготовленості, а також рівня фізичного здоровя школярів нашої вибірки відповідали даним, що наведені у спеціальній літературі останніх років для дітей молодшого шкільного віку м. Проведений факторний аналіз фізичного стану дітей у віці 7-9 років та окремих його компонентів дозволив виявити пріоритетні показники (фактори) фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем організму, які мають переважальне значення для прояву фізичних якостей у дітей кожної статево-вікової групи. Розробка індивідуальних норм фізичної підготовленості для дітей 7-9 років з різним рівнем фізичного здоровя ґрунтувалась на введені в регресійні рівняння в якості змінних величин окремих показників компонентів фізичного стану, які належали до І та ІІ факторів, а також мали значущі кореляційні взаємозвязки із результатами педагогічного тестування прояву фізичних якостей.

Основний зміст

1. Аналіз літератури з проблеми вдосконалення процесу фізичного виховання та фізичної підготовленості школярів та молоді виявив відсутність інформації про наукове обґрунтування критеріїв оцінки індивідуального рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку залежно від рівня їх фізичного здоровя. У системі педагогічного контролю за рівнем прояву фізичних якостей молоді фахівцям з фізичного виховання необхідно враховувати принципи доступності та індивідуалізації, що дозволяють процесу шкільного фізичного виховання набути особистісно-орієнтованого характеру.

2. Середньостатистичні значення показників фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем організму, фізичної працездатності, фізичної підготовленості, а також рівня фізичного здоровя школярів нашої вибірки відповідали даним, що наведені у спеціальній літературі останніх років для дітей молодшого шкільного віку м. Києва. Результати констатують, що 83,2% випробовуваних школярів мають низький, нижчий за середній та середній рівні фізичного здоровя.

3. Аналіз результатів педагогічного тестування дозволив визначити провідні та відстаючі фізичні якості у дітей досліджуваних статевовікових групах. Серед 7-річних школярів домінували над рештою фізичних якостей такі: спритність (22,5%), сила мязів черевного пресу та сила рук (30%); у 8-річних - спритність (76,2%); у 9-річних - спритність (46,51%) та сила мязів черевного пресу (51,85%). До відстаючих фізичних якостей, в основному, належали такі: сила ніг (у 25% 7-річних та у 28,37% 8-річних дітей) та гнучкість (у 10% 7-річних, у 28,57% 8-річних та у 65,11% 9-річних дітей).

4. Проведений факторний аналіз фізичного стану дітей у віці 7-9 років та окремих його компонентів дозволив виявити пріоритетні показники (фактори) фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем організму, які мають переважальне значення для прояву фізичних якостей у дітей кожної статево-вікової групи. До них належали охватні розміри тіла, товщина шкірно-жирових складок, значення індексу Руфє і результати у пробах Штанге та Генчі. Значення коефіцієнтів кореляції між окремими показниками фізичного стану і результатами педагогічного тестування дітей молодшого шкільного віку підтвердили наявність значущих взаємозвязків між цими показниками у діапазоні r від -0,939 до 0,78. Це дозволило обґрунтовано ввести до формул для розрахунку індивідуально-доступних результатів конкретних рухових тестів інформативно-пріоритетні показники окремих компонентів фізичного стану молодших школярів.

5. Було розроблено та обґрунтовано 36 рівнянь для визначення індивідуально-доступного результату в прояві окремих фізичних якостей (індивідуальні норми фізичної підготовленості) у тестах «біг 30 м», «човниковий біг 4 ? 9 м», «стрибок у довжину з місця», «нахил тулуба вперед з положення сидячи», «згинання-розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі» та «піднімання тулуба в сід за 1 хв.». Розробка індивідуальних норм фізичної підготовленості для дітей 7-9 років з різним рівнем фізичного здоровя ґрунтувалась на введені в регресійні рівняння в якості змінних величин окремих показників компонентів фізичного стану, які належали до І та ІІ факторів, а також мали значущі кореляційні взаємозвязки із результатами педагогічного тестування прояву фізичних якостей. Окрім того, в кожну індивідуальну норму було включене значення РФЗ (у балах).

Значення показників, що входять до рівнянь, можуть змінюватись за рахунок використовуваних засобів і методів, які дають змогу здійснювати корекцію змісту процесу фізичного виховання для досягнення належного рівня базових фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку при відповідному рівні фізичного здоровя.

6. На підставі індивідуальних норм були розроблені орієнтовні нормативи оцінки розвитку фізичних якостей, що адаптовані для школярів у віці 7-9 років різної статі з низьким, нижчим за середній та середнім РФЗ. Ці нормативи дозволяють розподіляти результати в тестових вправах за такими рівнями: норма преважної більшості, оптимально-доступну та максимально-доступну норми розвитку фізичних якостей.

Розроблені орієнтовні нормативи оцінки показників фізичної підготовленості мають ширший діапазон значень для отримання оцінок «4» та «5» балів, ніж у «Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України» (1996), що дозволяє школярам з низьким, нижчим за середній та середнім РФЗ отримати позитивні оцінки в тестуванні рівня розвитку фізичних якостей; як наслідок, підвищується їх мотивація до відвідання уроків фізичної культури, про що свідчить зменшення кількості школярів, які не досягли індивідуально-доступної норми, з 34,7% на початку навчального року до 5,3% - в кінці навчального року.

7. Розроблені нормативи можуть слугувати орієнтиром для вдосконалення фізичної підготовленості учнів з різним РФЗ та корекції її рівня у процесі фізичного виховання. Застосування дидактичних принципів доступності та індивідуалізації в системі оцінки фізичної підготовленості молодших школярів дозволяє вчителю підібрати адекватні індивідуальним особливостям школярів засоби і методи фізичного виховання, що підвищує його ефективність та мотивацію до занять фізичними вправами.

Перспектива подальших досліджень полягає в розробці та обґрунтуванні методичних підходів, що дасть можливість фахівцям з фізичного виховання підбирати адекватні індивідуальним особливостям школярів з різним РФЗ засоби та методи фізичного виховання для зміцнення здоровя та підвищення рівня фізичної підготовленості.

1. Тюх И.А. Анализ результатов выполнения нормативов государственной системы тестирования физической подготовленности младшими школьниками г. Киева / И.А. Тюх // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. С.С. Ермакова. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006. - №2. - С. 105-110.

2. Давиденко Е.В. Соразмерность уровня проявления двигательных способностей и нормативных требований государственной системы оценки физической подготовленности населения Украины / Е.В. Давиденко, И.А. Тюх // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2006. - №9. - С. 27-30. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.

3. Тюх І.А. Факторний аналіз параметрів фізичного здоровя дітей молодшого шкільного віку / І. А. Тюх // Молода спортивна наука України: зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2007. - с. 44.

4. Тюх І.А. Особливості моделювання індивідуальних показників фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання / І. А. Тюх // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №12. - С. 148-151.

5. Тюх І.А. Індивідуально-доступні моделі результатів вияву спритності для дітей 7-9 років із різними рівнями фізичного здоровя / І. А. Тюх // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: зб. наук. праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2008. - Т. 2. - С. 261-264.

6. Тюх І.А. Динаміка фізичної підготовленості учнів одного паспортного віку під впливом начального матеріалу по фізичному вихованню різних класів. - Фізична культура, спорт та здоровя нації / І. А. Тюх // Зб. наук. праць. - Вінниця, 2006. - С. 178-180.

7. Тюх И.А. Математические модели результатов проявления двигательных качеств детей 7-летнего возраста / И.А. Тюх // ХІ Междунар. науч. конгресс «Современный Олимпийский спорт и спорт для всех». - Минск, 2007. - С. 197-199.

8. Давиденко Е.В. Критерии оценки показателей физической подготовленности младших школьников с разным уровнем физического здоровья в процессе физического воспитания / Е.В. Давиденко, И.А. Тюх // ХІІ Междун. науч. конгресс «Современный Олимпийский и Параолимпийский спорт и спорт для всех»: материалы конф. - М.: Физическая культура. - 2008. - С. 278. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень і написанні тез.

Размещено на .ru