Індивідуалізація навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних інститутів УРСР в аудиторній діяльності у 50-ті роки ХХ століття - Статья
Розгляд досвіду здійснення індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей в процесі організації самостійної діяльності, підготовки до аудиторних занять, на семінарах, лекціях, лабораторних роботах, консультаціях, факультативах.
Соціально-економічний рівень країни залежить від розвитку й природничо-математичних галузей, але в останні роки в Україні спостерігається зменшення кількості випускників, що проявляють зацікавленість у галузях з профільними природничо-математичними науками. Вирішення окреслених проблем лежить у площині модернізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних університетів країни шляхом здійснення індивідуалізації навчального процесу. У сучасній педагогічній науці проблемі індивідуалізації навчання присвячена значна кількість наукових праць, в яких розкриваються різні її аспекти: термінологічне поле індивідуалізації навчання (В. Володько, Т. Годованюк, С. Гончаренко, Г. Селевко, П. Сікорський, М. Скрипнік, А. Кірсанов, І. Унт та інші); мета, протиріччя, закономірності, принципи, структура, види, форми, умови ефективності індивідуалізації та диференціації навчання (А. Бібік, І. Бутузов, М. Віноградова, В. Володько, О. Горіна, Н. Жукова, І. Звєрєв, О. Зімовіна, А. Кірсанов, В. Монахов, Н. Ничкало, С. Овчаров, В. Орлов, І. Осмоловська, М. Прокоф’єва, П. Сікорський, М. Солдатенко, В. Фірсов, Л. Фрідман, І. Унт, К. Ушаков та інші); розвиток ідеї індивідуалізації навчання в історії української школи (Л. Метою статті є аналіз практики індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних інститутів УРСР в аудиторній діяльності в 50-ті роки ХХ століття. З огляду на різні підходи до визначення індивідуалізації навчання, зазначимо, що: це процес, який спрямований на розвиток індивідуальності; передбачає відокремлення (виділення) студента в процесі навчання для урахування притаманних йому індивідуальних особливостей; потребує певну організацію цього процесу (систему індивідуалізованих способів та прийомів взаємообумовлених дій викладача та студентів на всіх етапах учбової діяльності). 59], виклику не тільки кращих, але й різних за успішністю студентів [Там само, арк.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
