Оцінка сучасного рівня забезпечення продовольчої безпеки України у світовому вимірі. Встановлення тенденцій у зміні основних показників України порівняно з розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Фактори впливу на продовольчу безпеку.
Значення окремих індикаторів порівняно з 1990 р. позитивно характеризують динаміку продовольчої безпеки України у світовому вимірі, зокрема такі, як: "середня вартість виробництва продуктів харчування"; "частка дієтичного енергопостачання від хлібних злаків, коренеплодів та бульбоплодів"; "питома вага доріг з твердим покриттям у загальній кількості доріг"; "щільність залізничних шляхів; вартість імпорту продовольства понад загальну кількість експорту товару"; "доступ до покращених засобів санітарії". Разом із тим щодо більшості індикаторів, зокрема таких, як "середня дієтична достатність енергопостачання", "середня забезпеченість білками", "коефіцієнт залежності від імпорту хлібних злаків", "питома вага ріллі із іригаційним обладнанням", "доступ до поліпшених водних джерел", в Україні встановилась негативна динаміка розвитку. За окремими індикаторами Україна випереджає лише країни Африки та Океанії ("валовий внутрішній продукт на душу населення", "питома вага ріллі з іригаційним обладнанням"), а за окремими показниками - найгірші у світі ("внутрішні індекси цін на продукти харчування", "мінливість показника виробництва продовольства на душу населення", "мінливість показника постачання продовольчих запасів на душу населення", "мінливість показника виробництва продовольчих запасів на душу населення").
Вывод
Проведена індикація продовольчого забезпечення України у світовому вимірі дозволяє зробити такі висновки.
Значення окремих індикаторів порівняно з 1990 р. позитивно характеризують динаміку продовольчої безпеки України у світовому вимірі, зокрема такі, як: "середня вартість виробництва продуктів харчування"; "частка дієтичного енергопостачання від хлібних злаків, коренеплодів та бульбоплодів"; "питома вага доріг з твердим покриттям у загальній кількості доріг"; "щільність залізничних шляхів; вартість імпорту продовольства понад загальну кількість експорту товару"; "доступ до покращених засобів санітарії".
Разом із тим щодо більшості індикаторів, зокрема таких, як "середня дієтична достатність енергопостачання", "середня забезпеченість білками", "коефіцієнт залежності від імпорту хлібних злаків", "питома вага ріллі із іригаційним обладнанням", "доступ до поліпшених водних джерел", в Україні встановилась негативна динаміка розвитку.
Ряд індикаторів, що характеризують продовольчу забезпеченість України, практично не зазнав змін у часі, але їх значення гірші від показників у розвинених країнах, зокрема щодо таких, як "середня забезпеченість білками тваринного походження", "мінливість індексу рівня внутрішніх цін на продовольство". За окремими індикаторами Україна випереджає лише країни Африки та Океанії ("валовий внутрішній продукт на душу населення", "питома вага ріллі з іригаційним обладнанням"), а за окремими показниками - найгірші у світі ("внутрішні індекси цін на продукти харчування", "мінливість показника виробництва продовольства на душу населення", "мінливість показника постачання продовольчих запасів на душу населення", "мінливість показника виробництва продовольчих запасів на душу населення").
Отже, в цілому стан продовольчої безпеки України не можна характеризувати як стабільно позитивний: 1. за першою групою досліджуваних індикаторів Україна за всіма (п "ятьма) показниками має кращі значення, ніж усереднені дані по світу, але гірші, ніж у розвинених країнах;
2. за рівнем доступу населення до продовольства Україна займає (за винятком показників логістики) найгірші позиції після країн Африки;
3. зважаючи на високий та найвищий майже за всіма індикаторами рівень строкатості, очевидним є факт, що система продовольчого забезпечення України не відзначається стабільністю.
Надалі доцільно дослідити індикатори продовольчої безпеки України у порівнянні з аналогічними показниками країн постсоціалістичного табору, частина з яких є країнами - членами ЄС, що дозволить розробити як відповідну державну аграрну політику, так і адекватну систему продовольчого забезпечення України в умовах євроінтеграції.
2. Сухий П., Тюфтій А., Ячнюк М. Продовольча незалежність як індикатор оцінки стану продовольчої безпеки України. Часопис соціально-економічної географії. 2016. Вип. 21(2). С. 53-60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chseg_2016_21(2)__8.
3. Крупа О.М. Оцінка стану продовольчої безпеки в Україні. Ефективна економіка. 2013. № 6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_6_68.
4. Голікова К.П. Стан продовольчої безпеки України: соціально-економічний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2014. Вип. 7 (1). С. 183-186. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_ 2014_7(1) 50.
5. Лисак М.А. Аналіз стану забезпечення продовольчої безпеки України. Облік і фінанси. 2013. № 3. С. 136-142. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2013_ 3_21.
6. Котвицька Н.М. Стан продовольчої безпеки України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81 (2). С. 235240.
7. Олефіренко Т.В. Продовольча безпека України: сучасний стан та перспективи. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. 2013. Вип. 4. С. 144-149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2013_4_20.
8. Гришова І.Ю., Крюкова І.О. Сучасний стан та проблеми забезпечення продовольчої безпеки України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2014. Вип. 8. С. 20-25. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vsna_ekon_2014_8_5.
9. Чорна Н.П. Стан харчування населення як базовий індикатор продовольчої безпеки України. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 8. С. 55-59. - URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2013_8_17.
10. Dou Zhengxia, Ferguson James D., Galligan David T. et al. Food wastage and opportunities for reduction. Global Food Security. 2016. № 8. С. 19-26. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.gfs.2016.02.001.
11. Fiorella Kathryn J., Chen Rona L., Milner Erin M. et al. Agricultural interventions for improved nutrition: A review of livelihood and environmental dimensions. Global Food Security. 2016. № 8. С. 39-47. doi: https://doi.org/10.1016/j.gfs.2016.03.003.
12. Macfadyen Sarina, Tylianakis Jason M., Letourneau Deborah K. et al. The role of food retailers in improving resilience in global food supply. Global Food Security. 2015. № 7. С. 1-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.gfs.2016.01.001
13. Wilkinson J. Food security and the global agrifood system: Ethical issues in historical and sociological perspective. Global Food Security. 2015. № 7. С. 9-14. doi: https:// doi.org/10.1016/j.gfs.2015.12.001.
14. Fanzo J. Ethical issues for human nutrition in the context of global food security and sustainable development. Global Food Security. 2015. № 7. С. 15-23. doi: https:// doi.org/10.1016/j.gfs.2015.11.001.
