Сутність індикативного планування в українському та історичному досвіді, його використання у світовій практиці. Зміст індикативного планування. Характеристика основних розділів і показників. Порядок розробки індикативних планів і механізм їх реалізації.
Індикативне планування принципово відрізняється від директивного планування способами досягнення цілей, поставлених у плані. Індикативні плани включають розділи, які охоплюють увесь спектр проблем соціально-економічного розвитку країни: показники розвитку економіки в цілому (макроекономічні показники), окремих її сфер, соціального розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та ін. До індикативного планування входить: аналітичні роботи, що розкривають тенденції територіального розвитку, прогнози таких тенденцій, у тому числі міжрегіональних пропорцій, регіональних балансів трудових ресурсів, робочих місць, водних, паливно-енергетичних, мінерально-сировинних ресурсів, кормів, продовольства, грошових доходів та видатків населення тощо. Індикативне планування в даному разі включає і рекомендації підприємцям, муніципальним органам та урядові, що базується на вивченні та оцінці ситуації, яка складається в тому чи іншому регіоні (соціальної, екологічної, ресурсної забезпеченості, ступеня господарської освоєності території), маркетинг (вивчення внутрішнього та зовнішнього ринку), створення постійних консультаційних центрів з проблем регіональної економіки та територіального розвитку в цілому. До них належать: поєднання інтересів усіх субєктів ринкових відносин - держави, регіонів, підприємств і окремих підприємців; порівняння витрат і доходів; комплексність, яка передбачає системний підхід у вирішенні економічних, соціальних, культурних, екологічних, зовнішньоекономічних та інших проблем; індикативність як спосіб визначення цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку; розробку способів їх досягнення на базі глибокого аналізу обєктивного стану і динаміки розвитку суспільства; поєднання планового і ринкового регулювання розвитку економіки; безперервність, яка передбачає безперервний процес прогнозування і планування; орієнтацію на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства.Програми соціального розвитку: рівень життя, забезпеченість житлом, продовольче забезпечення, насичення ринку непродовольчими товарами і послугами, охорона здоровя та освіта, екологічне оздоровлення, шляхове господарство, комунальне господарство, поліпшення умов праці, трудова діяльність.Узагальнені показники економічного розвитку, структурні зрушення, пропорції.Цільові орієнтири, пріоритети, норми і нормативи. Економічні регулятори, які застосовують протягом поточного і перспективного періодів: - ціни і тарифи (пільги і дотації), податки і платежі (зниження або підвищення податкових ставок); норми амортизаційних відрахувань;Конюнктура внутрішнього ринку і його розвиток.1. Фінансово-кредитна політика.б) програми розвитку областей за рахунок централізованих і децентралізованих ресурсів.Предметами економічного аналізу на макрорівні є тенденції, фактори, структурні зміни збалансованість, інтенсивність, ефективність суспільного виробництва, народногосподарська конюнктура-Головним принципом системного аналізу є комплексність, що передбачає використання широкого кола показників, за якими його проводять. Найбільшу увагу треба приділяти аналізу найважливіших загальноекономічних пропорцій з погляду соціальної спрямованості. У їхньому складі виділяють частки фонду відшкодування, кінцевого продукту, фонду оплати праці та прибутку у виробленому національному доході; співвідношення між фондом споживання і фондом нагромадження; фондом виробничого нагромадження і ресурсами, потрібними для цього, необхідним та додатковим продуктами, грошовими доходами та видатками населення і роздрібним товарообігом; увезенням та вивезенням продукції; кількістю зайнятих і кількістю робочих місць; капіталовкладеннями і приростом основних фондів тощо. Аналіз динаміки і структури матеріальних витрат передбачає визначення питомих витрат сировини, матеріалів, енергії, палива на одиницю ВНП і порівняння цих показників з аналогічними показниками інших країн. Цілісну картину функціонування економіки дає змогу доповнити аналіз головних характеристик міжгалузевих народногосподарських комплексів: паливно-енергетичного, конструктивних матеріалів, машинобудівного, агропромислового, інвестиційного, транспортного, а також окремих галузей національної економіки.
План
План
1. Сутність індикативного планування в українському та історичному досвіді, його використання у світовій практиці
2. Зміст індикативного планування. Характеристика його основних розділів і показників.
3. Порядок розробки індикативних планів і механізм їх реалізації.
1. Сутність індикативного планування в українському та історичному досвіді, його використання у світовій практиці
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
