Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним іншомовним мовленням в середніх ЗОШ - Курсовая работа

Зміст Вступ 1. Значення навчання вимови 2. Основні шляхи навчання вимови 2.1 Імітація 2.1.1 Диференційований підхід до учнів з різними здібностями до імітації 2.1.2 Проведення достатньої кількості вправ на слухове сприймання іншомовного матеріалу 2.1.3 Поєднання індивідуальних відповідей з хоровими 2.1.4 Конкретні прийоми для ефективної роботи над створенням потрібної вимови 2.2 Артикуляція звуків 2.3 Порівняння звуків англійської мови з подібними звуками рідної мови 2.4 Введення та пояснення нових звуків 2.5 Закріплення навичок вимови введених звуків 2.6 Фонетична транскрипція і навчання вимови 2.7 Використання фонозапису в навчанні вимови 3. Коригуючий комплекс вправ для тренування вимови і розпізнавання англійських звуків 3.1 Вправи для коригування артикуляції звуків 3.2 Вправи для коригування навичок розпізнавання і відтворення звуків 3.3 Вправи для вдосконалення навичок розпізнавання. і відтворення звуків Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність теми - надання необхідної колективної роботи над вимовою. Проблема організації навчання іншомовній вимові на початковому ступені завжди була актуальною. У даній статті нам хотілося б запропонувати один з можливих шляхів навчання вимові на початковому ступені, який, на нашу думку, вирішує проблему організації такого навчання на якісно більш досконалішій основі. Керуючись вищесказаним, ми пропонуємо таку послідовність методичних прийомів на початковому рівні навчання вимови: збудження у дітей загальномовних ритмів, формування у них спільної інтонаційної і ритмічної решітки іншомовного сполучення, що приймається (це забезпечують вправи на аудіювання іншомовного вислову при його безумовному розумінні учнями); формування у школярів до вимовних слухомоторних образів іншомовних лексико-граматичних структур на основі асоціацій вимови цих структур з сенсом (вправи на контроль розуміння іншомовних висловлювань, при цьому учні демонструють розуміння за допомогою картинок, жестів); формування у дітей вимовних ознак іншомовних лексико-граматичних структур (за допомогою внутрішнього промовляння, вправ на осмислену імітацію); стимуляція говорильно-вимовної дії (ГВД) за допомогою мовних вправ, що мають для учнів особовий сенс. Ми пропонуємо навчати вимові на основі так званого загального контексту, в ролі якого в I або II класі може виступати казка на іноземній мові. Урок відкриває вступна бесіда, під час якої вчитель знайомить дітей з поняттям Іноземна мова, розповідає про англійську мову і дає школярам можливість прослухати магнітофонний запис тексту англійською мовою. Він розповідає казку по-англійськи, а учні, пригадуючи російський текст, перекладають речення за реченням на російську мову. Так, використання МВД як одиниці навчання вимові на початковому ступені дозволить здійснити наступне: враховуючи у визначенні одиниці навчання вимові психологічний, лінгвістичний і методичний аспекти, в основі поставити соціальний аспект, а саме змістоутворюючу функцію вимови, і з перших уроків навчати вимовній стороні мови на основі спілкування, перетворюючи учня в субєкта; визначити зміст навчання вимові на початковому рівні як набір комунікативно значущих мовних зразків, необхідних і достатніх для елементарної мовної поведінки учнів на іноземній мові, а також закласти основу для розвитку граматичних і лексичних навичок говору; розробити навчально-методичний комплекс комунікативного навчання вимові на початковому ступені (Див. Досягнення поставленої мети передбачаю виконання таких завдань: - показати головні компоненти теорії сучасного навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах і на цій основі навчити учнів використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань; - ознайомити учнів з сучасними тенденціями в навчанні іноземних мов як у нашій країні, так і за кордоном; - спрямувати учнів на творчий пошук під час практичної діяльності у школі; - сформувати у учнів під час практичних і лабораторних занять професійно-методичні вміння, необхідні для плідної роботи в галузі навчання іноземних мов; - залучити майбутніх вчителів до опрацювання спеціальної науково-методичної літератури, що має стати джерелом постійної роботи над собою з метою підвищення рівня професійної кваліфікації. Кожному вчителеві відомо, що припущення таких помилок, як змішування довгих і коротких голосних звуків (що може здаватися неістотним при вивченні російської та української мов) або оглушення дзвінких приголосних у закінченнях слів приводить до цілковитої зміни значення слова.