Зміст навчання писемного англійського професійного мовлення для вищих закладів освіти з фінансово-економічними спеціальностями. Система вправ, спрямованих на формування навичок і вмінь писемного мовлення та на збагачення словникового запасу студентів.
При низкой оригинальности работы "Навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. Київ -2002. Навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей. Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.Основний зміст роботи. У першому розділі визначаються лінгвістичні, психологічні і дидактично-методичні основи писемного англійського професійного мовлення студентів вищих закладів освіти економічного профілю. До основних лінгвістичних чинників, які були враховані нами у процесі дослідження, відносяться розрізнення понять "мови" та "мовлення" і, відповідно, одиниць мови і мовлення як основних обєктів аналізу, понять "засвоєння", "відтворення" і "творчість" у процесі мовленнєвої діяльності; поняття тексту як найважливішої одиниці мовлення й обєкта вивчення та конструювання в навчальному процесі; застосування статистичних та інших моделей, з допомогою яких здійснюються добір і побудова навчальних текстів з оптимальним відсотком незнайомого матеріалу, використання абстрактних моделей конструкцій речень, які уможливлюють виділення і забезпечення ефективного засвоєння в реченнях їхньої структури. До лінгвістичних чинників ми відносимо також ознайомлення студентів з трьома основними типами текстів - розповіддю, описом, роздумом, що виявляються у різних жанрах і стилях мовлення, поділяються на монотипні і політипні та мають характерні для кожного типу лінгвістичні характеристики; визначення стильових особливостей текстів, насамперед офіційно-ділового стилю, який у сфері бізнесу має свою специфіку; врахування явищ інтерференції та транспозиції, які полегшують або ускладнюють досягнення поставленої комунікативної мети. По-перше, усне і писемне мовлення перебувають у найтіснішому взаємозвязку, який ґрунтується на спільності комунікативної функції обох форм мовлення, використовуваного мовного матеріалу, деяких закономірностях внутрішнього мовлення. Водночас, у звязку з тим, що спецкурси з ділового мовлення (навіть якщо вони є) у більшості вищих закладів освіти дуже невеликі за обсягом, виникає обєктивна необхідність передбачати засвоєння професійної лексики не лише в процесі оволодіння основами писемного професійного мовлення, але й під час усного спілкування в непрофесійних сферах комунікацій. На орієнтаційно-планувальному етапі формування мовленнєвої діяльності студенти вчаться орієнтуватися в типових ситуаціях ділового спілкування, практично оволодівають його психологією, етикою й етикетом, знайомляться із структурою ділових документів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы