Науково-видавнича та просвітницька діяльність Василіянського Чину у Галичині (кінець ХІХ– перша половина ХХ ст.) - Автореферат

Тому книговидання в Україні, зокрема, церковно-релігійне привертає увагу науковців. Широкомасштабною була науково-видавнича та просвітницька діяльність Василіянського Чину Греко-Католицької Церкви у Галичині наприкінці XIX - середині XX ст. Піввікова історія видавництва у Жовкві та Львові (1898-1944) свідчить про багатогранну культурно-просвітницьку працю василіянських богословів, письменників, видавців і друкарів. Василіянські видання пропагували не тільки засади християнської релігії, але й сприяли утвердженню рідної мови, виховували патріотичні почуття й у такий спосіб сприяли піднесенню національної свідомості, державно-соборницького руху. Отже, історія релігійного книговидання в Україні взагалі та видавничої і просвітницької діяльності Василіянського Чину у Галичині зокрема, не знайшли належного наукового висвітлення, адекватного його заслугам, насамперед стосовно розвитку культури та національного самоутвердження українців.Щоправда, в останні роки зявилася низка робіт, в яких проаналізовано церковно-релігійний чинник в соціально-політичному і національно-культурному житті, самоорганізація церковної інституції за умов бездержавності України. Перші аналітичні праці зявилися у власних василіянських виданнях, насамперед періодичній василіянській пресі, місячнику “Місіонар” (1897-1944) і річнику “Календар Місіонаря” (1901-1944). Василія Великого”, які були засновані видатним істориком і видавцем Й. До речі, вказані науковці тісно співпрацювали із видавництвом “Місіонер” і були завжди бажаними гостями Жовківської друкарні, бібліотек Святоонуфріївського, Жовківського і Крехівського монастирів. Документи Державного архіву Львівської області, зокрема фонд 3 Львівського обкому компартії України, містять інформацію про діяльність органів радянської влади, скеровану на ліквідацію Греко-Католицької Церкви і Василіянського Чину в Галичині, а також їх видавництв і друкарень.Наприкінці XIX - у першій половині ХХ ст. книговидавнича та просвітницька діяльність Чину святого Василія Великого набули суспільного резонансу. Це було повязано з винятково важливим значенням для західних українців богослужбової літератури, молитовників, популярних і наукових богословських творів, що, поза чисто релігійними, виконували й національно-культурні завдання. Церковнословянські видання ЧСВВ Греко-католицької були духовною протидією полонізації, румунізації та мадяризації населення західноукраїнських земель спершу у складі Австро-Угорщини, а згодом Польщі, Румунії, Чехословаччини, Угорщини. Міжнародні культурні звязки Чину, зокрема видавництва, свідчили про суспільну важливість місійної праці василіян, політичну актуальність його просвітно-методичних книг, наукових монографій і збірників, календарів, часописів, що поширювалися у США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Чехословаччині, Німеччині. Військово-політичне втручання іноземних чинників - державних і церковних - в традиційний конфесійний устрій західних українців (особливо у роки Першої і Другої світових воєн) спричинило трансформації інституалізованого характеру і навіть втрату перспектив національного розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ