Науково-теоретичні засади фольклористичної діяльності Михайла Максимовича - Автореферат

Максимовича відобразила явище, яке було поширеним у Європі з часів Середньовіччя, проте в Україні ХІХ століття лише набувало форми свого вияву, - використання у процесі пізнання світу, культури і людини універсального інструментарію, синтезу методів гуманітарних та природничих наук, що дає змогу всебічно осягнути обєкт наукового зацікавлення. Максимовичу виокремити думи як специфічний народнопоетичний жанр, ввести у науковий фольклористичний обіг термін «думи» і зясувати їх жанрові ознаки у передмові до збірника «Малороссийские песни» (1827). Ця проблема досить гостро постає у сучасній українській фольклористиці, яка останні 10 років зазнає потужних впливів західноєвропейських та американських теоретико-методологічних здобутків, не усвідомлюючи того наукового факту, що більшість подібних теорій та методів були запропоновані вітчизняними науковцями чи не раніше від західних колег, як, наприклад, про необхідність зіставлення української народної творчості з фольклором інших народів М. Максимовича привертала увагу дослідників різних галузей і здійснювалась у багатьох напрямках: вивчення його історіографічної спадщини, природничих праць, представлення студій над київською старовиною, лінгвістичні дослідження, вивчення «Слова о полку Ігоревім». Відтак потреба у зясуванні шляхів формування, розвитку та практичного застосування вченим науково-практичних та науково-теоретичних засад збирання, оцінки, систематизації та інтерпретації фольклорних текстів зумовила вибір теми дисертації «Науково-теоретичні засади фольклористичної діяльності Михайла Максимовича».Максимовича на етапи автор керується не стільки хронологічним принципом, як це робили попередники, скільки критеріями сталості чи змінності методів і зацікавлень дослідника, оскільки саме теоретико-методологічні концептуальні аспекти його діяльності є предметом розгляду в дисертації. Максимовича, можна виокремити наступні етапи: перший етап - набуття у процесі навчання певної теоретико-методологічної основи, формування історико-культурних інтересів, зародження компаративістських концептів та збирацька діяльність, яка увінчалася виданням збірника «Малороссийские песни» (1827) і охоплює 1812 - 1827 рр. ХІХ ст.; умовно цей етап можна назвати «практичним»; Максимовича як фольклориста, беремо до уваги і ранній період його життя, повязаний із восьмирічним навчанням у Новгород-Сіверський гімназії, оскільки різнопланові етнографічні, фольклорні та історичні матеріали з Сіверщини, які містяться у працях вченого, свідчать, що зацікавлення історією й народним життям формувалось у нього під час навчання у цій гімназії. Максимовичем у 1834р., де вперше були опубліковані історичні пісні «Ой пане-молодці, відкіль ідете?», «Соколоньку-сину, чини мою волю», «Ой на горі да женці жнуть», «Чи не той то хміль» (Пісня про Богдана Хмельницького), «Та не луче, та не має краще, як у нас на Вкраїні», «Ой з-за гори високої» (два варіанти), «Ой Мазепо, ой Мазепо, хоць ти й гетьмане», «Наварили ляхи пива, та не зшумували» (два варіанти), «Ой над Бугом над річкою», «Да стояв, стояв сотник Гонта», «У Глухові у городі», «До вдовиного двора лежить доріжка нова», «Ой зачула ж моя доля», «В Бердичеві, славнім місті», «Гей же, да жура мене скрушила», «Ой ходив чумак сім днів на Дону», «Ой чумаче, чумаче», «Збиралися комісари під царські палати». Основну увагу дисертант зосередила на зясуванні ґенези та світоглядних і філософських чинників концепцій розвитку словесності, народності, історизму, які були чільними засадами наукового світогляду Михайла Максимовича.Максимовича, розгляд та опрацювання його листування, збірок фольклорних текстів, спогадів сучасників дозволили зробити ряд висновків щодо особливостей формування концептуальної методологічної бази М. Максимовича, яка суттєво відрізняється від звичних біографічних описів та попередніх хронологій його наукової діяльності, у яких розвиток та етапи формування науковця традиційно повязуються з перебуванням у Москві, Києві, на хуторі Михайлова Гора, тобто, мають суто географічну приналежність та обмеження. Максимовича позначається науковою метою, яку ставив перед собою дослідник, та предметом дослідження, що дозволило змістити акценти аналізу з описово-біографічного на теоретико-методологічний, визначити етапи становлення М. Максимовича як дослідника фольклору, виявити феномен впливу культурного середовища та контактів із письменниками, етнографами, критиками, істориками на формування наукового світогляду вченого, визначити концептуальні засади розуміння фольклорного твору в теоретичному, методологічному та історичному контекстах, зясувати основні чинники і критерії, які впливали на добір, групування та інтерпретацію фольклорних творів у пісенних збірниках та фольклористичних, літературознавчих й етнографічних працях М. Максимовича. Максимовича, які передбачили хід розвитку світової фольклористичної науки, зробили перші кроки у становленні таких популярних сьогодні соціально-антропологічного, комунікативного, соціо-та психолінгвістичного, аналітично

Основний зміст роботи