Науково-практичне обгрунтування акліматизації овець породи новозеландський корідель у степовій зоні України - Автореферат

У звязку з необхідністю створення великих масивів кросбредних овець і послідуючим виведенням в Україні з різних зональних типів напівтонкорунної вітчизняної мясо-вовнової породи, був здійснений завіз поголівя овець породи новозеландський корідель в степову зону. Дисертаційна робота виконана у відповідності з цільовою програмою "Удосконалення племінних і продуктивних якостей тонкорунних та напівтонкорунних овець в центральній зоні України" (номер державної реєстрації 01812001554) та відповідно до науково-технічних програм УААН "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва" (номер державної реєстрації 0106U003491) і "Розведення та генетика тварин" за планом ІТ ЦР УААН згідно з темою: "Розробити методи підвищення генетичного потенціалу продуктивності тварин з використанням селекційних, генетичних та імуногенетичних параметрів, біологічних та господарсько-корисних ознак" (номер державної реєстрації 0102U001780). Мета роботи полягає у визначенні впливу еколого-технологічних факторів на формування господарсько-корисних ознак у популяції овець породи новозеландський корідель у розрізі окремих генетико-екологічних генерацій при їх акліматизації в умовах степу України; виявлення у низці отриманих поколінь закономірностей успадковування генетичних ознак продуктивності і фізіологічного стану, а також розробка на цій основі програми їх удосконалення та подальшого використання у породотворчому процесі. Відповідно до мети на поголівї овець племзаводу "Руно" Дніпропетровської області вирішувалися наступні задачі: провести оцінку основних господарсько-корисних ознак продуктивності новозеландських коріделів завезеної інтродукції і визначити їх генетичний потенціал і рівень його реалізації в умовах взаємодії "генотип-середовище"; Предмет дослідження - динаміка розвитку господарсько-корисних ознак і ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності овець у низці поколінь; морфо-функціональний статус та природня резистентність організму овець залежно від факторів, що вивчаються в процесі акліматизації до еколого-технологічних умов степової зони.Найбільш продуктивним був період з трьох до семи років, коли від 24,1% до 33,2% маток дають при ягнінні двійні. Вивчення показників інтенсивності росту і розвитку молодняку залежно від строків ягніння вівцематок показало, що не зважаючи на більш високу масу при народженні у грудневих ягнят - на 4,3%, більш інтенсивно росли баранці лютневого ягніння, які вірогідно переважали у одновікові періоди при відлученні у 4 місяці - на 6,8% (Р > 0,99), у 8 місяців - на 14,0% (Р > 0,999) і у 14 місяців - на 11,0% (Р > 0,999). Аналіз розвитку кістяка у новозеландських коріделів у різні вікові періоди показав, що його маса у молодняку в процесі росту з віком збільшується, а питома вага навпаки - зменшується (табл. Максимальне руйнівне навантаження як пясткових, так і плюсневих кісток у овець з віком природньо збільшувалось, але якщо при стиску динаміка показників руйнуючого навантаження у віковому аспекті була не так різко виражена - 9,3-15,3%, то при згинанні ці показники були більш контрастні - 4,9-20,9%. Завдяки високому, характерному для них виходу митого волокна, який у розрізі генетико-екологічних генерацій коливався у баранів від 62,3% до 64,9%, а в маток - від 61,3% до 65,1%, настриги митої вовни були достатньо високими - у баранів 5,0-5,9 кг, у маток - 2,9-3,5 кг і відповідали, у більшості випадків, вимогам цільового стандарту класу "еліта" для овець в типі корідель.У дисертації узагальнено результати комплексних досліджень тривалої експериментальної, організаційно-практичної і селекційної роботи з популяцією овець породи новозеландський корідель при розведенні їх в умовах степової зони. Науково обґрунтовано, розроблено і реалізовано ефективні методи вивчення акліматизації овець у розрізі генетико-екологічних генерацій залежно від віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та створено репродуктор чистопорідних новозеландських коріделів і на їх основі виведено новий зональний тип овець з кросбредною вовною і високими мясними якостями. Найбільш продуктивним був період з 3 до 7 років, коли від 24,1% до 33,2% маток дають при ягнінні двійні. При забої баранців на мясо у 5-7 місяців вони дають тушки масою 11,4-15,3 кг, забійний вихід мяса становить - 44,6-45,0%, коефіцієнт мясності - 2,92-3,56. Комплексний підхід з вивчення конверсії поживних речовин у продукцію молодняком новозеландських коріделів різного екогенетичного походження показав високу здатність їх до ефективного використання кормів степової зони, що підтверджують коефіцієнти перетравності поживних речовин.