Науково-педагогічна діяльність С.А. Ананьїна (1873-1942) - Автореферат

У звязку з цим, особливого значення набуває вивчення, аналіз, узагальнення і творче використання досвіду українських педагогів і культурно-освітніх діячів, які збагатили унікальним доробком розвиток вітчизняної педагогічної думки. Звернення до першоджерел, які відображають надбання національної системи освіти в минулому, сприяє усвідомленню сучасності й визначенню перспектив розвитку педагогіки. Таким чином, актуальність теми дослідження, історико-педагогічна значущість постаті вченого, недостатня розробленість проблеми, незначна кількість робіт, які висвітлюють освітню діяльність С.Ананьїна зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Науково-педагогічна діяльність С.А. Зважаючи на запити сучасної педагогічної науки в Україні, заслуговує на дослідницький інтерес і набуває принципового значення науково-педагогічна діяльність вченого, для вивчення якої був застосований системний підхід. Ананьїна у часовій послідовності; метод ретроспективного логіко-семантичного аналізу, за яким здійснювався відбір фактологічного матеріалу з метою зясування даних життєдіяльності вченого; класифікація, систематизація і моделювання інформації, що сприяло розкриттю та обґрунтуванню науково-педагогічної діяльності вченого; зіставлення, порівняння та узагальнення результатів дослідження, що дало змогу проаналізувати теоретичні підходи С.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, вказано звязок роботи з науковими темами, визначено мету, завдання, обєкт, предмет, теоретико-методологічну основу, методи, джерелознавчу базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про впровадження, апробацію, вірогідність і аргументованість отриманих результатів. Ананьїна у контексті соціально-культурного розвитку кінця ХІХ - першої третини ХХ ст.” - проаналізовано й узагальнено науково-педагогічний доробок ученого, розглянуто процес становлення та розвитку його особистості, визначено основні етапи життєвого шляху, схарактеризовано напрями освітньої діяльності. Ананьїна - становлення як викладача та вченого, з 1905 до 1915 р., характеризувався енергійною педагогічною діяльністю, створенням перших теоретичних праць, кристалізацією наукового світогляду. Захист дисертації “Інтерес у вченні сучасної психології і педагогіки” (1915) у Київському університеті знаменував четвертий період - розвиток освітньо-наукової діяльності (1915-1925), що вирізнявся розквітом творчої організаторської активності С. Ананьїна. Ананьїна” - проаналізовано педагогічні погляди вченого на освітній ідеал, мету, завдання, зміст навчально-виховного процесу у середній школі, розглянуто історичний аспект проблеми пізнавального інтересу та розкрито його значення в освітньому процесі.Опрацювання історико-педагогічної літератури, архівних документів, першоджерел дало змогу стверджувати, що вчений зробив значний внесок у розвиток вітчизняної педагогічної думки. Ананьїна, вивчено та визначено суспільно-історичні та культурно-освітні чинники його особистісного розвитку, який становив довготривалий динамічний процес, що привів до появи оригінальної творчої індивідуальності з широким науковим світоглядом. Ананьїна відбувався на основі впливу кількох чинників: спадковість, родинне виховання, домашня початкова освіта, здобуття середньої та вищої освіти, досвід роботи вчителем, стосунки з відомими представниками української культури та освіти. Ананьїна встановлено і обґрунтовано пять періодів життєдіяльності вченого, які суттєво відрізняються один від одного змістовим наповненням соціально-особистісної активності: І. Найбільш продуктивними були останні три періоди, що характеризувалися накопиченням, узагальненням, систематизацією педагогічного досвіду, різнобічною дослідницькою діяльністю, створенням оригінальних теоретико-методологічних праць, високим рівнем творчого наукового пошуку вченого.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ