Визначення наявності взаємозв’язку між рівнем рухової активності та показниками фізичного стану дітей молодшого шкільного віку. Оцінка ефективності організаційно-методичних умов, які сприяють самостійним заняттям фізичними вправами школярів у вільний час.
При низкой оригинальности работы "Науково-педагогічні основи організації самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саме у цьому віці закладаються основи культури рухів, успішно засвоюються нові, раніш невідомі вправи і дії, фізкультурні знання, зміцнюється фундамент здоровя та розвиваються фізичні якості, необхідні для ефективної участі у різних формах рухової активності (Ж.К.Холодов, 2000; Б.М.Шиян, 2001) Рухову активність школярів протягом дня можна підвищувати за допомогою фізкультхвилинок, рухливих перерв, виконання домашніх завдань з фізичної культури. Проте до цього часу проблема розробки та впровадження науковообгрунтованої системи самостійних занять фізичними вправами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини залишається не розкритою, що зумовлює актуальність нашого дослідження. Дисертаційну роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2000 - 2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України у межах теми 2.1.6 „Науково-методичні підходи до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку”, номер державної реєстрації 0101U001887. Роль автора у виконанні цієї теми полягала у вивченні фізичного стану і рухової активності школярів 7 років та створенні системи самостійних занять фізичними вправами на основі сюжетно-образного підходу.У дослідженнях брали участь 265 учнів 1-3 класу: 1 клас - разом 157 учнів (77 хлопчиків і 80 дівчаток), 2 клас - 47 учнів (26 хлопчиків і 21 дівчаток), 3 клас - 61 учнів (29 хлопчиків і 32 дівчаток). Другий етап (жовтень 2001 р. - травень 2002 р.) був націлений на вивчення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, роботоздатності, визначення обсягу рухової активності і рівня здоровя дітей молодшого шкільного віку. Визначено, що діти 7 років мають нижчі показники здоровя та фізичної підготовленості, ніж діти 8-9 років. Було розроблено науково обгрунтовану систему самостійних занять фізичними вправами, що сприяє підвищенню рівня рухової активності, фізичної підготовленості і здоровя дітей 7 років. Після педагогічного експерименту було визначено ефективність експериментальної методики шляхом порівняння показників фізичного стану організму дітей на початку експерименту з показниками, одержаними після експерименту (разом 47 дітей).У державній програмі з фізичного виховання (2001) зазначається, що головними аспектами організаційно-методичного ходу сучасного уроку фізичної культури є формування навичок самостійних занять фізичними вправами, здійснення міжпредметних звязків, використання системи домашніх завдань на основі найбільш раціональних методів організації навчання школярів. Експериментальна методика самостійних занять фізичними вправами зорієнтована не тільки на розвиток рухових навичок дітей, вона враховує також можливість рухової діяльності в процесі формування пізнавальних процесів, творчих здібностей, що є великим резервом розвитку індивідуальності дитини. Для перевірки ефективності авторської системи самостійних занять фізичними вправами ми провели педагогічний експеримент, завдання якого полягало у зясуванні змін показників фізичного стану учнів 7 років - учасників експерименту. Після експерименту в експериментальній групі середній рівень здоровя мали 11% хлопчиків та 16% дівчаток 7 років. Аналіз показників фізичної підготовленості школярів показав, що в експериментальній групі після експерименту більша кількість показників має статистично значущі (р0,05) зростання показників після експерименту.В інших віково-статевих групах величини середніх значень маси тіла залежно від росту були на середньому рівні як у хлопчиків, так і у дівчаток 7 - 8 років і дівчат 9 років. Водночас хлопчики 9 років і дівчатка 8-9 років мали нижчий від середнього рівень за показниками індекса ОГК/зріст. Хлопчики 7-8 років і дівчатка 7 років мали середній рівень показників індексу ОГК/зріст. Життєвий індекс в обстежуваних дівчаток 7 та 9 років знаходився на середньому рівні, а у хлопчиків 7 та 9 років - на нижчому від середнього рівні. Лише хлопчики 8 років мали середній рівень життєвого індексу, а дівчатка 8 років - вищий від середнього.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы