Науково-організаційні основи розвитку корпоративного сектора економіки - Автореферат

Корпоративний сектор є важливим структурним елементом національної економіки, а ефективність його діяльності має значний вплив на загальний стан економіки України в цілому. Трансформаційні процеси в економіці України сприяли формуванню корпоративного сектору, зокрема створено і функціонує понад 34 тис. акціонерних товариств з кількістю власників акцій понад 17,5 млн. осіб. Тому необхідно здійснювати вдосконалення організаційного механізму розвитку і управління корпоративного сектору в державі, що є не тільки актуальним, а й досить складним. Для вирішення поставлених у роботі завдань використані логічно-діалектичні методи наукового пізнання, методи системного аналізу, а також спеціальні методи, зокрема логічного узагальнення, економічне моделювання, методи аналізу і синтезу (дозволив визначити структуру корпоративного сектору, удосконалити механізм управління корпоративним сектором економіки тощо), порівняльного економічного аналізу (оцінити ефективність функціонування субєктів господарювання різних форм власності), експертних оцінок (визначити структуру державного сектору з урахуванням державної частки), статистичні методи зіставлень та групувань, динамічних порівнянь, табличний і графічний методи, параметричний аналіз та інші. організаційний механізм щодо формування Концепції управління державними корпоративними правами, що враховує як узгодження цілей управління ними з загальнодержавними інтересами здійснення економічної політики, моніторинг поточного стану корпоративних структур, так і аналіз законодавчо-нормативного забезпечення сфери регулювання суспільних відносин, повязаних з державними корпоративними правами, а також проведення інформаційного, статистичного і наукового дослідження тенденцій розвитку корпоративного сектору та, на відміну від сучасного стану, сприятиме підвищенню ефективності його функціонування.У першому розділі “Теоретичні основи формування корпоративної форми підприємництва” проаналізовано питання розвитку корпорацій та управління ними на базі різних форм власності, механізмів інвестування, вдосконалення внутрішніх корпоративних відносин, забезпечення капіталізації та механізмів мотивації праці в корпоративних структурах. При цьому в одних головними ознаками визначаються обєднання власників капіталів у рамках діючих законодавчих положень з відділенням власності від управління, а в інших наголос робиться на статус організації, що має за мету ведення соціально-корисної діяльності на підставі оформлення юридичної особи і договірних відносин. Невизначеність у теоретико-методологічних аспектах змін власника, механізмів забезпечення системного підходу до управління принципово новою господарською формою, якою є корпорація (особливо корпорацій з вагомою часткою державної власності), а також різність інтересів сприяє прояву негативних наслідків, що суттєво стримує формування ефективного власника та розвиток цього сектору національної економіки. Корпоративний розвиток з позицій управління корпоративними правами доцільно розглядати у трьох основних його сутнісних аспектах, а саме: законодавчо-регуляторних функцій держави у реалізації прав власності відносно корпоративних субєктів господарювання; забезпечення механізмів ефективного управління державними корпоративними правами; забезпечення інтересів власників як головних інвесторів. Тому інститут управління корпораціями має розглядатися як система механізмів прямого і опосередкованого впливу держави на корпоративне підприємництво субєктів господарювання як державної, так і приватної форм власності.Корпоративні структури в процесі приватизації склалися як недосконалі моделі відносин власників, відсутності належного впливу акціонерів на внутрішні бізнес-процеси. Порівняння розвитку корпоративних форм в Україні та принципи їх діяльності в різних країнах приводять до висновку, що трансформація відносин власності та утворення корпоративних підприємств з різною часткою державної чи приватної власності в Україні відбувалась в умовах попереднього панування, так званої, народної загальнодержавної власності, недостатності необхідних наукових напрацювань, а також орієнтації на закордонний досвід. З метою вдосконалення механізмів управління розвитком корпоративного сектору запропоновано систему, яка складається з механізму управління в сфері інвестування, організаційного механізму управління, механізму дивідендної політики. Пропонується прийняти і реалізувати Концепцію управління державними корпоративними правами в Україні, що враховує як узгодження цілей управління ними з загальнодержавними інтересами здійснення економічної політики, моніторинг поточного стану корпоративних структур, так і аналіз законодавчо-нормативного забезпечення сфери регулювання суспільних відносин, повязаних з державними корпоративними правами, а також проведення інформаційного, статистичного і наукового дослідження тенденцій розвитку корпоративного сектору та, на відміну від сучасного стану, сприятиме підвищенню ефективності його функціонування. Важливою складовою системи корпора

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ