Науково-методологічні основи формування, оцінки і управління потенціалом соціалізації економіки України - Автореферат

Проте саме суміщення державою цих завдань у межах єдиного суспільного простору і є тим “вузьким місцем”, яке через міру поєднання і змістовного наповнення тандему “субєкт-інститут” формує і визначає ієрархію соціальних цінностей у суспільстві. Дисертаційну роботу виконано згідно з визначеними завданнями в програмному документі Президента України В.Ющенка “Десять кроків назустріч людям”, Посланні Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” та відповідно до положень основних напрямків програми діяльності Кабінету Міністрів України, а також Національної програми соціально-економічного розвитку до 2010 року „Україна - 2010”. Окрім цього, дисертація є складовою частиною держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри економіки та регіональної економічної політики Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з теми “Розробка методологічних засад державної політики сталого регіонального розвитку” (номер державної реєстрації 0106U006509), у якій автор брала участь у 2005-2006 рр., а також науково-дослідної роботи кафедри економіки та управління національним господарством Дніпропетровського національного університету за рахунок державного бюджету “Удосконалення механізму формування і використання потенціалу соціалізації економіки регіону” (номер державної реєстрації 0107U000527). Теоретичною та методологічною основою дослідження є концептуальні положення економічної теорії соціалізації і державного регулювання соціально-економічних процесів і сфер соціалізації економіки, закони діалектичної логіки й матеріалістичного розуміння суспільно-історичного розвитку, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з обґрунтування та метрології суспільних потенцій, економічних проблем соціально орієнтованого ринкового реформування, укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення й нормативні документи органів виконавчої влади України на різних рівнях управління, що регулюють хід здійснення економічної та соціальної політики. Основні положення дисертаційного дослідження були використані: - Секретаріатом Президента України під час підготовки Звернення Президента України до Верховної Ради України у звязку з Посланням Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” та Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році”, під час організації і проведення Всеукраїнської наради “З любовю та турботою до дітей”, Всеукраїнської наради з головами обласних і районних державних адміністрацій “Україна: регіональні аспекти” під головуванням Президента України В.А.Ющенка (довідка №02-02/1528 від 13.07.2007 р.);Зміни практично всіх аспектів господарської діяльності, які поступово наповнюють національну економіку, що має місце в розвинених країнах світу, через реальне їх підпорядкування соціальній компоненті, сформували підґрунтя авторської концепції соціального призначення держави з погляду цивілізаційної вибудови сфер життєдіяльності людини, із задіянням таких фундаментальних понять, як праця і власність, міра добра для кожного, співвідношення трудових заслуг людини перед суспільством та винагороди за них, самореалізація особистості й переорієнтація держави “обличчям” до людини. Детально дослідивши конструкції різноманітних за змістом і мірою увязування із суспільними зрушеннями тлумачень ПС, що містилися в роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо цієї категорії, здобувач визначила її як можливості держави стосовно забезпечення й підтримання через суспільні інститути й інституції такого рівня виробництва, розподілу, перерозподілу й споживання матеріальних і духовних благ, який би гарантував відтворення праце-і життєздатності членів суспільства на рівні цивілізаційних стандартів, як залежно, так і незалежно від трудового внеску та інших обєктивних чинників. Із комплексу чинників, що впливають на ПС, виокремлено методом групової експертизи стереотипний блок найбільш важливих, а саме: система соціального забезпечення і захисту (Х12), склад і структура доходів (Х7), зайнятість робочої сили (Х1), кількість і структура обєктів соціалізації (Х2), місце здійснення соціалізаційних заходів (Х5), повноцінність відтворення потенцій населення (Х4), і менш впливових - механізм розподілу і перерозподілу доходів (Х6), здатність працюючої особи до забезпечення добробуту сімї (Х11), правове забезпечення соціальної конверсії (Х9), розвиненість суспільних потреб (Х3), дотримання соціальної спрямованості розвитку (Х10), потреба у заощадженнях (Х8 ). Щодо обєкта, стосовно якого визначаються сукупні ресурси (витрати), то постає питання: населення загалом або домогосподарства. З урахуванням подібних реалій і вимог, ПС в абсолютному вимірі, тобто з погляду можливостей кількісного виведення домогосподарств на рівень забезпече

1. Основний зміст дисертації