Науково-методичні засади удосконалення організаційно-економічного механізму водокористування - Автореферат

Перехід до сталого водокористування передбачає насамперед удосконалення організаційно-економічного механізму водокористування з метою зменшення негативних еколого-економічних наслідків. Дисертаційна робота виконана у контексті Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова Президії НАН України від 25.02.2009 №55), а саме у відповідності до таких пріоритетних комплексних міждисциплінарних досліджень: проблеми раціонального природокористування, регіональний розвиток, прогнозування та моделювання розвитку економічних, технологічних, інноваційних і соціально-демографічних процесів; державних та регіональних програм: Загальнодержавної програми розвитку водного господарства (затверджено Законом України від 17 січня 2002 року №2988-III); Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки (затверджено Законом України від 3 березня 2005 року № 2455-IV); Обласної програми «Сільська криниця» на 2008-2015 роки (затверджено Сумською обласною радою 25.07.2008 р.). Наукові результати дисертаційного дослідження увійшли до науково-дослідних робіт: «Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U009079) - фінансувалася Державним фондом фундаментальних досліджень України (грант Президента України, GP/F26/0033), де дисертантом досліджено напрями і мотивацію ресурсозбереження у національній системі природокористування; «Розроблення методологічних та методичних основ оцінки екологічних втрат для формування еколого-економічної політики в інтересах сталого розвитку» (№ д/р 0109U004805) - фінансувалася Державним фондом фундаментальних досліджень України, де дисертантом обґрунтовано зменшення екологічних втрат на основі стратегії сталого водокористування. Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення таких основних завдань: провести аналіз сучасного стану водокористування в Україні та виявити еколого-економічні протиріччя у цій сфері; При проведенні дисертаційного дослідження були використані: методи системно-структурного і порівняльного аналізів - при аналізі теоретичних досліджень збалансованого еколого-економічного розвитку, класифікації проблем, які виникають при регулюванні водогосподарського комплексу України, дослідженні типології і класифікації еколого-економічних інструментів регулювання відносин у сфері водокористування, удосконаленні структурно-логічної побудови організаційно-економічного механізму водокористування;У другому розділі «Науково-методичні підходи до удосконалення організаційно-економічного регулювання відносин у сфері водокористування» запропоновано підходи, спрямовані на покращання функціонування організаційно-економічного механізму водокористування, зокрема зроблено акцент на необхідності розроблення науково-методичного підходу до оцінки економічного збитку, що спричиняється погіршенням здоровя населення внаслідок споживання забрудненої питної води за трьома категоріями водопостачання як одного з найважливіших показників управління процесами водокористування. Оцінка сумарного економічного збитку, що завдається погіршенням здоровя населення внаслідок споживання забрудненої питної води, може базуватися на методичному підході до оцінки економічного збитку, що спричиняється екологічно обумовленим погіршенням здоровя населення. США; Взахв - середні витрати на один випадок захворювання, дол.; - коефіцієнт приросту захворюваності населення внаслідок споживання забрудненої питної води; Ni - кількість наявного населення у сфері впливу і-ї категорії водопостачання, тис. чол.; Збаз - базовий рівень загальної захворюваності населення регіону, випадків / тис. чол.; - коефіцієнт, який враховує ступінь інформованості населення про рівень забруднення питної води, що споживається із водних джерел і-ї категорії водопостачання. Тобто для збереження відновлювальних та асиміляційних властивостей водних джерел ефективним буде розроблення стратегії управління розподілом антропогенного навантаження на ВР у часі, а задля цілей підвищення раціоналізації водокористування варто створити для ринкових субєктів-водокористувачів конкурентні умови з метою оптимізації їх розподілу за наданими для ринкової алокації обсягами споживання води та відведення забруднених стоків. , (2) де Vkp - середній багаторічний обєм стоку, який утворюється у транскордонному басейні окремої країни, млн м3/рік; Vo - питомі середні багаторічні опади, млн м3/рік?м2; Sбас - площа транскордонного басейну, м2; Vвип і - середній питомий обєм води, який випаровується з одиниці площі і-го виду території (річки, болота, водойми, розорані території, луки, урбанізовані території, ліси), млн м3/рік?м2; St i - площа і-го виду території басейну, м2; Vp - середній обєм j-го резервуара-баласту (водосховища, болота, ставка, озера) транскордонного басейну, ВР яких залишаються на території окремої держави, млн. м3/рік; Vп - середній багаторічний прип

Основний зміст дисертаційної роботи