Науково-методичні засади аналізу монетарних показників в перехідній економіці - Автореферат

Набуття знань щодо того, як за допомогою монетарної політики ефективно регулювати економіку, тобто в слушні моменти часу вживати дій щодо запобігання рецесії або стимулювання зростання, здатне врятувати від мільярдних втрат або на суми такого ж порядку збільшити національне багатство. Як результат цього, дослідниками постійно пропонуються різноманітні методи визначення слушного відгуку монетарної політики на поточні та сподівані збурення в економічній системі. Ці обєктивні умови породжують необхідність постійного розвитку аналітично-прогнозного апарату з метою найбільш повного задоволення потреб органів державного регулювання економіки в підтримці ухвалення рішень на етапі радикальних економічних реформ. Актуальність дослідження та велика кількість нерозвязаних теоретичних і прикладних питань щодо розробки монетарної політики, яка найбільш повно відповідає потребам України на сучасному етапі розвитку економіки, і обумовили мету і задачі дисертації, її логіку та коло питань, розглянутих у роботі. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором при виконанні планів робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за період 2001-2002 років по темах: «Обґрунтування і оцінка заходів економічної політики в частині регулювання макроекономічних пропорцій та розробка пропозицій щодо їх включення у Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2002 рік» (2001 р., номер держреєстрації - 0101U004715, особистий вклад: методика оцінки ефективності монетарної політики); «Розроблення моделі взаємоузгодження прогнозних розрахунків СНР, бюджету, платіжного балансу та монетарних показників, а також методичних рекомендацій щодо задіяння моделі і рекомендацій в економічній роботі центральних органів виконавчої влади» (2001 р., номер держреєстрації - 0101U004716, особистий вклад: розробка прототипу базової моделі); «Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом «Програми діяльності Кабінету Міністрів України» (2002 р., номер держреєстрації - 0102U007283, особистий вклад: розробка альтернативних прогнозних сценаріїв).У першому розділі «Теоретичні основи монетарних механізмів регулювання економіки» узагальнені теоретичні питання, повязані з роллю держави в монетарному регулюванні економіки в умовах трансформації, сутністю монетарних показників як економічної категорії, а також проаналізовано досвід монетарного регулювання в країнах з ринкової економікою. Але, навіть за таких умов, лишається взаємозалежність між варіацією виробництва та зайнятості та варіацією рівня цін, на яку впливає підхід центрального банку до монетарної політики. У другому розділі «Методологічні основи визначення монетарної політики» подаються цілі та принципи аналізу монетарних показників, відповідні засоби та моделі, а також розглядається сучасний стан монетарних аналітичних засобів в Україні. Відповідно до цього підходу, оптимальною уявляється підтримка двох концепцій та двох методик ідентифікації - моделей, які зосереджені на реальних або фінансових взаємодіях для пояснення інфляції, та емпіричних або теоретичних методів ідентифікації моделей. Це означає, що добре розяснення громадськості причин відповідних рішень монетарної політики, ретельна зовнішня перевірка моделей, результатів досліджень і аналізу, на основі яких ухвалюються рішення, є важливими елементами процесу подання рекомендацій.Головною метою сучасної монетарної політики є збалансоване економічне зростання, яке досягається підтримкою стабільності загального рівня цін та відсоткових ставок в країні, тобто запобіганням як інфляції, так і дефляції. Зокрема, курсова політика має бути адекватною загальній ціновій динаміці, курс національної грошової одиниці має змінюватися таким само темпом, як всі інші ціни та відсоткові ставки, гармонізуючи дію інфляційних сигналів в економіці. Крім того, спрямування додаткових коштів на збільшення доходів малозабезпечених верств населення зменшує соціальну напругу в суспільстві, дає можливість уряду зосередитися на головній меті - нагромадженні економічного потенціалу для зростання добробуту кожного громадянина. Публікація кількісного значення стабільності цін також надає громадськості зрозумілий індикатор для оцінки успіху монетарної політики, таким чином роблячи її прозорою та підзвітною. Відповідно до цього підходу, оптимальною уявляється підтримка двох концепцій та двох методик ідентифікації - моделей, які зосереджені на реальних або фінансових взаємодіях для пояснення інфляції, та емпіричних або теоретичних методів ідентифікації моделей.

Основний зміст дисертації