Науково-методичні основи регулювання тарифної політики у сфері телекомунікацій - Автореферат

Серед невирішених раніше проблем слід виділити необхідність розробки та впровадження принципів ціноутворення, що відповідали б нинішнім реаліям функціонування телекомунікаційного ринку України з врахуванням світового досвіду в даній сфері, створення ефективних механізмів державного регулювання тарифної політики операторів телекомунікаційного ринку в умовах недосконалої конкуренції, вдосконалення методик виявлення монопольних цін. Полягає у визначенні наступних основних положень: одержано вперше: розроблена концепція поетапного переходу телекомунікаційної сфери до моделі ринкового ціноутворення з мінімальним ступенем впливу держави на коло регульованих тарифів, суть якої полягає на першому етапі у збереженні в найближчий час практики формування збиткових тарифів з послідовним зниженням перехресного субсидування на основі тарифікації послуг по двох категоріях користувачів: населення і організацій (з ліквідацією пільгових тарифів для державних установ); на другому - у поступовому переході до методу граничного ціноутворення по кожному виду послуг на основі коефіцієнтів, що враховують інфляційну компоненту впливу на зміну витрат і граничну ефективність діяльності операторів звязку; обґрунтована необхідність встановлення органами виконавчої влади жорсткого зовнішнього контролю за здійсненням господарської діяльності субєктів господарювання телекомунікаційної галузі у випадках, коли дуалізм владних і господарських функцій не може бути швидко усунений, та напрями подальшого розмежування функцій регулювання між Національною комісією з питань регулювання звязку та Центральним органом виконавчої влади в галузі звязку, що буде сприяти поліпшенню державного регулювання цією сферою; дістало подальшого розвитку: методика визначення монопольного становища субєктів господарювання на ринку, в основу якої покладено принцип порівняння ціноутворення монополіста та виробника аналогічної продукції, що діє на конкурентному ринку, що, на відміну від діючої методики, дозволяє встановити не лише факт наявності монополіста або групи домінуючих на ринку субєктів, а й виявити факт зловживань ринковою владою; обґрунтована доцільність використання в Україні методу "стельових" (граничних) цін, суть якого полягає у вільному (у визначених межах) формуванні оператором остаточного рівня тарифів, що дозволяє захистити споживачів від різкого росту цін в періоди інфляційних "сплесків" і одночасно гарантувати підприємствам-виробникам послуг мінімальний прибуток, що забезпечить довгострокову тарифну політику та її економічну стійкість у період переходу до ринкової моделі;Показники фінансово-економічного стану ВАТ "Укртелеком" свідчать, що декларований ним прибуток не дозволяє скоригувати тарифну політику у бік зниження тарифів. Серед основних задач державного регулювання тарифів на послуги звязку слід виділити наступні: максимально можливе задоволення попиту на послуги з боку споживачів; підвищення ефективності діяльності операторів звязку; одержання засобів для інвестування подальшого розвитку, модернізації засобів і мереж звязку, розширення ринку послуг і поліпшення їхньої якості; забезпечення доступності соціально значимих послуг усім користувачам. Впровадження державного регулювання тарифної політики в сфері телекомунікацій ґрунтується на розробленій концепції поетапного її переходу до моделі ринкового ціноутворення з мінімальним ступенем впливу держави, суть якої полягає у збереженні в найближчий час практики формування збиткових тарифів з послідовним зниженням перехресного субсидування на основі тарифікації послуг по двох категоріях користувачів: населення і організацій (з ліквідацією пільгових тарифів для державних установ). Практична реалізація механізму державного регулювання тарифів має здійснюватись у два етапи, що передбачає поступовий перехід до практики формування тарифів на рівні граничних витрат по мірі удосконалення структури тарифів по окремих послугах на основі застосування перехресного субсидування. В роботі з урахуванням необхідності розширення доступу споживачів до телекомунікаційних послуг та поліпшення їх якості визначаються пріоритети державної політики стосовно всіх підсистем організаційно-економічного механізму, обґрунтовується необхідність встановлення жорсткого зовнішнього контролю за здійсненням господарської діяльності органами виконавчої влади у випадках, коли дуалізм владних і господарських функцій не може бути швидко усунений; обґрунтовуються напрями подальшого розмежування функцій регулювання між Національною комісією з питань регулювання звязку та Центральним органом виконавчої влади в галузі звязку; пропонується порядок поступового наближення існуючих тарифів до реальних витрат по наданню відповідних послуг звязку.