Науково-методичні основи регулювання розвитку агропромислового комплексу регіону - Автореферат

Проте питанням комплексних досліджень розвитку агропромислового виробництва регіону в умовах ринкової економіки, інтеграції галузей АПК на нових ринкових засадах і посилення його конкурентоспроможності приділено ще недостатньо уваги. Потребують опрацювання питання регіональної структури та системи управління, механізмів стимулювання розвитку АПК регіону. Дисертаційне дослідження повязане з планами наукових досліджень Хмельницького університету управління та права, зокрема темою “Проблеми трансформації регіональної економіки та механізми стимулювання сталого соціально-економічного розвитку” (№ державної реєстрації 0104U010899, 2004 р.), де автором розроблено методику оцінки перспектив розвитку АПК регіону. Обраний напрям досліджень також тісно повязаний з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема темою фундаментальних досліджень “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” (№ державної реєстрації 0101U007880, 2004 р.), де автором здійснено обґрунтування регіональної структури та системи управління, а також формування механізмів регулювання розвитку АПК регіону. Наукова новизна дослідження полягає у наступному: вперше одержано: розроблено методичні положення щодо прогнозування перспектив розвитку агропромислового комплексу регіону на основі визначення загальної стратегії розвитку регіону та місця АПК в ній, діагностики структури регіонального АПК та визначення внутрішньорегіональної спеціалізації.В роботі розглядається АПК регіону, під яким розуміється сукупність галузей економіки, що безпосередньо повязані технологічно і повинні забезпечувати виробництво, зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, необхідної для задоволення населення в продуктах та предметах споживання. Важливого значення набуває діагностика функціонування агропромислового виробництва регіону, яка повинна включати: закономірності його розвитку, факторно-ресурсну оцінку умов функціонування АПК, визначення тенденцій розвитку агропромислового виробництва регіону; аналіз існуючої системи підтримки регіонального АПК. Аналіз комплексного територіального розвитку АПК має враховувати систему принципів, запропонованих у дисертаційній роботі: принцип партнерства та тісної взаємодії центральних, регіональних, місцевих органів державної влади і самоврядування у вирішенні завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку регіону (території); принцип планових засад; принцип органічного поєднання планових і ринкових методів регулювання господарської діяльності; принцип комплексності; програмно-цільовий принцип; принцип оптимальності; принцип соціальної спрямованості регіонального розвитку; принцип взаємної вигоди в процесі розвитку АПК та агропромислової інтеграції. У другому розділі “Сучасний стан та особливості регулювання розвитку АПК Хмельницької області” розглядаються особливості державної політики щодо регулювання агропромислового виробництва, соціально-економічний стан розвитку АПК регіону. Так, за 1999-2002 рр. обсяги кредитування сільського господарства зросли з 2,2 до 53 млн. грн., (тобто у 24 рази), а вже у 2003 р. відбулося скорочення кредитування сільського господарства і обсяги становили 44,6 млн. грн.У теоретичному та методологічному плані важливість функціонування регіональних АПК в умовах формування ринкових відносин визначається їх місцем та роллю у територіальному агропромисловому поділі праці; у формуванні регіональних і державного продовольчого споживчого ринків та відповідних продовольчих фондів; а також в інтенсифікації агропромислового виробництва. В роботі обґрунтовано доцільність поділу АПК на пять сфер, які враховують виробничі та невиробничі звязки в середині комплексу: виробництво засобів виробництва для сфер АПК; сільське господарство; переробка сільськогосподарської сировини, її зберігання та реалізація; виробнича інфраструктура, що включає заготівлю, зберігання продукції, транспортування, матеріально-технічне забезпечення; невиробнича сфера, в яку входять система освіти і підготовки кадрів, охорона здоровя, культура, житлово-комунальне господарство, галузева наука та система управління. Складовими формування оновлених взаємовідносин всередині комплексу повинні стати економічний суверенітет виробників, активна участь держави; використання вигод міжнародного поділу і кооперації праці; інтеграція у світовий ринковий простір. Упорядкування понятійного апарату, загальноприйнятих визначень та класифікаційних ознак дозволяє сформулювати поняття “реформування регіонального агропромислового виробництва” як комплексу заходів щодо ієрархічної сукупності його підсистем (землеробства, тваринництва, продуктових підкомплексів та ін.) і його структурних одиниць (селянсько-фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, агрофірм, переробних підприємств тощо), що забезпечують ефективне використання досягнень науково-технічного прогресу, наявного ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб суспільства в продовольстві,

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ