Науково-методичні основи формування корпоративного сектору в процесі приватизації - Автореферат

Разом з тим, в Україні ці процеси проходять недостатньо динамічно, що зумовлено їх складністю та багатоаспектністю, відсутністю належної орієнтації приватизації на забезпечення ефективності виробництва та узгодженості з іншими напрямами ринкових перетворень. Тому зараз необхідно вдосконалити механізм державного регулювання формування корпоративного сектору в процесі приватизації з урахуванням особливостей сучасного етапу ринкових перетворень та з позицій його орієнтації на підвищення ефективності функціонування підприємств, а також сприяти залученню фінансових ресурсів на інвестування реального сектора економіки. Спираючись на результати досліджень в цій сфері та враховуючи особливості сучасного етапу приватизації, коли до неї залучаються стратегічно важливі підприємства, актуальним є подальша розробка як теоретичних, так і методичних та практичних аспектів формування корпоративного сектору, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи. Особливий внесок автора полягає у розробці питань державного регулювання процесів формування корпоративного сектору в процесі реформування відносин власності, методичних підходів щодо визначення розміру державного сектору; аналізу ефективності функціонування акціонерних товариств державного та недержавного секторів економіки і обґрунтування механізму державного регулювання цього аспекту ринкових перетворень. Методологічною основою дослідження є логічно-діалектичні методи наукового пізнання, методи системного аналізу, а також спеціальні методи, зокрема логічного узагальнення (дозволив визначити структуру корпоративного сектору, удосконалити механізм державного регулювання його формування, методику оцінки розміру державного сектору економіки тощо), порівняльного економічного аналізу (оцінити ефективність функціонування субєктів господарювання корпоративного сектору), експертних оцінок (визначити структуру державного сектору з урахуванням державної частки), статистичні методи (розробити схеми, графіки та таблиці) та інші.Ефективне функціонування корпоративних структур звичайно досягається при орієнтації на довгострокові стратегічні цілі та забезпечення балансу інтересів таких учасників корпоративних відносин, як працівників і керівників підприємств, стратегічних і дрібних інвесторів та держави, а також наявності так званих «твердих ядер» стабільних акціонерів. Для визначення поняття корпорації як елементу корпоративного сектору доцільно її характеризувати наступним чином: корпорація являє собою господарське товариства (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) або добровільне обєднання окремих підприємств, яка створене на основі інтеграції капіталу фізичних чи юридичних осіб та функціонує як самостійний господарюючий субєкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну, комерційну діяльність, у тому числі і централізоване регулювання діяльності його учасників. Зокрема, до державного сектору економіки відносяться субєкти, що діють на основі лише державної власності, а також ті, державна частка у статутному фонді яких перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на їх господарську діяльність. Разом з тим, чинну методику визначення питомої ваги державного сектору в економіці (вона розраховується з використанням таких показників як кількість субєктів господарювання, обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг у діючих цінах, без ПДВ та акцизу; чистий прибуток; залишкова вартість основних засобів і нематеріальних активів та вартість оборотних активів; середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) слід вдосконалити. Для цього в роботі пропонується при розрахунку питомої ваги державного сектору доцільно використовувати такі показники як питому вагу за звітний період обсягу реалізованої продукції, робіт, послуг у діючих цінах, без ПДВ та акцизу, вартості активів та середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу в загальному значенні цих показників субєктів господарювання всіх форм власності в Україні за відповідний період.Вона узагальнює і розвиває науково-методичні питання формування корпоративного сектору та містить пропозиції стосовно вдосконалення державного регулювання цього важливого аспекту економічної політики. Корпоративний сектор, якій в країнах ринкової економіки представляє собою переважно акціонерні товариства та їх інтеграційні структури, відіграє провідне місце завдяки притаманним йому позитивним якостям, зокрема спроможності акумулювання значних фінансових ресурсів, обмеженої відповідальності власників цінних паперів, стійкості стосовно зміни структури власників; можливості залучення до управління кваліфікованих фахівців. З позицій узгодження чинного законодавства зі світовою практикою пропонується таке визначення поняття корпорації як структурного елемента корпоративного сектора: корпорація представляє собою господарське товариство (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) або добровільне обєднання окрем