Науково-методичні основи державного регулювання відтворення людського капіталу України - Автореферат

Окремі аспекти теорії людського капіталу розглядались в роботах відомих зарубіжних вчених В.Бейджхота, Г.Беккера, Л.Вальраса, Т.Вітстейна, Е.Енгеля, Р.Капелюшнікова, Ф.Ліста, Г.Маклеода, Дж. Дисертаційне дослідження безпосередньо повязане з планами науково-дослідних робіт НДЕІ, зокрема з темами: «Розробка інноваційної моделі формування людського потенціалу» (2006р., № держреєстрації 0106U009050, особистий внесок полягає у розробці методичних підходів до оцінки людського капіталу, визначенні системи показників цієї оцінки та продуктивності людського капіталу); «Модель визначення взаємозвязку між макроекономічними показниками та соціальними державними стандартами, гарантіями, основними соціальними показниками» (2007р., № держреєстрації 0107U007679, особистий внесок - визначення взаємозвязку між макроекономічними показниками та основними соціальними показниками як передумови для забезпечення підвищення соціальних стандартів та гарантій); «Методичні підходи та аналіз визначення потреб забезпечення економіки трудовими ресурсами і їх збалансованості з обсягами випуску фахівців та робітничих кадрів» (2008р., № держреєстрації 0108U003685, особистий внесок - розробка механізму відтворення людського капіталу в контексті фахової підготовки в системі вищих навчальних закладів); «Розроблення методичних рекомендацій щодо визначення критеріїв задоволення потреб у фахівцях з вищою освітою та науково-педагогічних кадрах з урахуванням особливостей сфери суспільного життя в структурі працездатного населення України порівняно з країнами ЄС» (2008р., № держреєстрації 0108U003684, особистий внесок - аналіз формування фахового ринку праці). Також знайшли застосування спеціальні методи економічних досліджень: групування - при визначенні чинників, що впливають на відтворення людського капіталу, таблично-графічний - при систематизації статистичних даних щодо функціонування системоутворюючих сфер відтворення людського капіталу, аналізу на макроекономічному рівні - при визначенні тенденцій людського розвитку, програмно-цільовий - при розробці механізму державного регулювання відтворення людського капіталу, прогнозування - при розробці середньострокового прогнозу вартості людського капіталу, метод інформаційно-логічного аналізу - при визначенні концептуальних засад відтворення людського капіталу. розроблено структурно-функціональну модель інтелектуалізації людського капіталу, що зумовлено необхідністю визначення та формування якісних ознак людського капіталу, адекватних вимогам інноваційного розвитку національної економіки; в рамках моделі визначено вплив соціальних інститутів сприяння інтелектуалізації людського капіталу (сімї, школи, спеціальної освіти, науки, культури, релігії, економіки, політики, права, соціального оточення через удосконалення людського фактору, творчість, активність, діяльність, соціальні нововведення, інтелектуалізацію суспільства та обмін досвідом) на активізацію та посилення якісних ознак людського капіталу за рахунок підвищення дієвості суспільних важелів. обґрунтовано стратегічні пріоритети інноваційно-орієнтованого відтворення людського капіталу, основними з яких є: суттєве підвищення рівня та якості життя населення в контексті формування гуманітарного суспільства; формування висококваліфікованих працівників та спеціалістів, які забезпечать більш високі темпи економічного зростання; збільшення інвестицій в зміцнення здоровя кожної людини для забезпечення більш ефективного використання людського капіталу, збільшення витрат на освіту і науку, що дозволить підвищити соціально-економічну ефективність розвитку, закласти надійний фундамент для сучасного й майбутнього прогресу, реформування соціально-трудових відносин, у центрі яких повинна знаходитися людина;У першому розділі «Людський капітал: економічна природа та система категорій» розглянуто та узагальнено теоретичні концепції економічної природи категорії «людський капітал», методологічні підходи щодо оцінки людського капіталу, а також фактори його відтворення. Доведено, що перетворення робочої сили в людський капітал відбувається у фазі обігу, тобто через ринок праці і включення цього капіталу в процес виробництва, де і визначається його вартість. У контексті теорії людського капіталу більш застосовуваним є виділення наступних етапів процесу відтворення людського капіталу - формування, розвитку та використання, на кожен з яких впливає дія груп різноспрямованих чинників (рис.1). У загальному розумінні всі види вкладень у людину (в грошовій або іншій формі) є доцільними, оскільки сприяють зростанню продуктивності й підвищенню персоніфікованих доходів людини, - це інвестиції в людський капітал та джерела його капіталізації. Сприяння зростанню рівня якісних параметрів людського капіталу можливе через забезпечення позитивного впливу всіх сфер, від яких залежить формування нової якості людського капіталу: доходів, охорони здоровя, освіти.Сучасна стратегія розвитку економіки України, що визначається обраною інноваційною моделлю та супроводжується інформатизацією в

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ