Науково-методичні основи державного регулювання товарної структури експорту - Автореферат

Опрацювання здійснено відповідно з планом наукових досліджень Науково-дослідного економічного інституту (НДЕІ) Міністерства економіки України по темах: “Розробка науково-методичних рекомендацій щодо факторного аналізу та підготовка щоквартальних оглядів, механізмів попередження негативних тенденцій економічного розвитку” (тема 16-97); "Підготовка методичних рекомендацій з розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий та середньостроковий період, розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України та показників системи національних рахунків на 2001 рік" (тема 10-00 ). Маючи великі запаси чорнозему та багаті родовища мінеральних ресурсів, а також кваліфіковані кадри, інноваційний потенціал і невикористані виробничі потужності Україна повинна орієнтуватися на велику долю експорту, розвиваючи, у першу чергу, експорт продукції АПК та продукції сировинних галузей (надаючи перевагу підвищенню технологічного рівня експорту продукції галузей, що виробляють продукцію на базі існуючих природних ресурсів). обгрунтовані умови підвищення експорту та виконаний цільовий прогноз його товарної структури на 2010 рік, який передбачає майже дворазове збільшення в експорті долі машин, устаткування та засобів транспорту і на чверть зниження долі неблагородних металів та виробів з них. Розроблено модель обгрунтування товарної і географічної структури експорту виходячи з боку його ефективності при визначених затратах і цінах по видах продукції і територіальних ринках збуту. розроблені пропозиції щодо визначення і освоєння комплексу заходів, що виведуть Україну на належний рівень ефективності експорту за рахунок вдосконалення його товарної структури.Тактика проведення економічних реформ в Україні дозволила у деякій мірі загальмувати спад виробництва, знизити дефіцит бюджету, значно скоротити темпи інфляції, дещо стабілізувати обмінний курс гривні. Але продовжується падіння виробництва, зростають неплатежі, практично зупинився процес інвестування, відчувається падіння попиту населення і підприємств, погіршується збирання податків, зростає приховане безробіття, швидко зростають зовнішні і внутрішні борги, загрозливої ваги досягла “тіньова” економіка, не вдається ліквідувати відємне сальдо експорту-імпорту. Згідно експертних оцінок подальшому розвитку ефективності експорту у першу чергу заважає надмірно тяжка податкова система (її доля складає 20%), велика собівартість і невисока якість продукції (25%), різке падіння інвестицій (25%), відсутність обігових коштів, важкий фінансовий стан (15%), неспроможність і непідготовленість ряду керівників працювати у ринкових умовах (10%), інші фактори (5%). Орієнтирами експортної політики України повинна стати поміркована лібералізація руху товарів на зовнішні ринки при забезпеченні стабільності правового режиму, суворому державному контролі за стратегічними ресурсами, а також попередження демпінгового продажу товарів українського походження. Це передбачає сумісне використання у необхідних випадках тарифних і нетарифних обмежень експорту, активізацію протидії необгрунтованим санкціям ряду інших держав проти вітчизняних виробників і експортерів, прийняття відповідних нормативних документів, здійснення необхідних організаційно-управлінських, договірних заходів.