Характерні риси розвитку культури 20-х рр., поява великої кількості музеїв різного профілю як у великих містах, так і на периферії. Музейна справа в Україні як невід’ємна складова історико-краєзнавчого руху. Хронологія заснування найбільших музеїв.
При низкой оригинальности работы "Науково-дослідна робота музеїв України у 20-30-ті роки ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Музейна справа в Україні розвивалася як невідємна складова історико-краєзнавчого руху. Протягом 1919-1920 рр. майже всі музеї, що існували в Україні, були націоналізовані. У 1922 р. у цьому регіоні було офіційно відкрито ще один музей Красноградський, у фондах якого наприкінці 20-х рр. зберігалося близько 7 тис. експонатів, а книгозбірня мала 5 тис. книжок [3,142-143]. Це давало підстави дослідникам стверджувати, що «музей нині займає одне з перших місць як кількістю своїх збірок, так і їх науковою вартістю й складає красу і гордість не лише Полтавщини, а й цілої України» [6,26; 3,148-149]. Внаслідок цього наприкінці 20-х рр. на Чернігівщині діяло 7 музеїв: Чернігівський державний музей (37325 експонатів), окружні музеї у Глухові (4678 експонатів), Конотопі (6500 експонатів) й Ніжині (10000 експонатів), районні музеї у Прилуках (1264 експонати), Новгороді-Сіверському (1487 експонатів) та Сосниці (1374 експонати) [7,132].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
