Політичні та соціально-економічні передумови формування науково-дослідної інфраструктури Південного берега Криму у середині XIX ст. Політика царської Росії щодо розвитку краю, сприяння з боку влади розвиткові провідних галузей господарства регіону.
При низкой оригинальности работы "Науково-дослідна інфраструктура Південного берега Криму у середині ХІХ ст.: політичні та соціально-економічні передумови формування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У середині ХІХ ст. у Криму активізувалися процеси формування науково-дослідної інфраструктури, чому сприяли певні політичні та соціально-економічні передумови. Савчук [23]), але жодне дослідження не виявляє значення регіональних наукових установ для розвитку сільського господарства і економіки загалом. Уряд намагався втілити в життя особливу концепцію розвитку регіону, завдяки якій він одночасно ставав військовою базою Росії у Причорноморї, місцем ухвалення політичних рішень, ділових угод, відомим курортом, літньою резиденцією царської родини та зоною взірцево-показового сільського господарства. За для реалізації цієї програми у Крим спрямовувались фахівці з садівництва, виноградарства, шовківництва і рільництва, сприяли поліпшенню і розповсюдженню садів і виноградників, шовковиці, оливок, фіників та інших культур, що могли расти у місцевому кліматі. Майже до середини ХІХ ст. у сільському господарстві Таврійської губернії переважало тваринництво, за виключенням Південного берега Криму, де займалися виноградарством, винарством, садівництвом, хоча першість у цих галузях ще залишалась за східним Кримом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
