Духовність як сукупність проявів духу в світі і людині. Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Формування специфічної методології "ери метанаукового знання".
При низкой оригинальности работы "Науковий та релігійний дискурси у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У відносинах релігії та науки можна умовно виділити чотири періоди: синкретичний - античний, коли вони не були відокремлені одне від одного; середньовічний, що характеризувався підпорядкуванням науки релігії; модерністський - постмодерністський, коли наука, взявши реванш, здавалося, здатна була вирішити всі проблеми; нині виникає період, який можна умовно назвати органічним. Як наука, так і ще більшою мірою релігія змінюють людину та її духовний світ, роблять сприйняття світу людиною більш диференційованим, а мислення - більш універсальним і концептуальним. Проте при цьому пріоритет все ж таки потрібно визнати за підходами релігійно-трансцендентального напряму, оскількі наука дисциплінує і розвиває розум, а релігія - духовний світ людини. As science and religion even more change man and his inner world, the world of perception make a man more dyfferents and thinking - more versatile and conceptually. У відносинах релігії та науки можна умовно виділити чотири періоди: синкретичний - античний, коли вони не були відокремлені одне від одного; середньовічний, що характеризувався підпорядкуванням науки релігії; модерністський - постмодерністський, коли наука, взявши реванш, здавалося, здатна була вирішити всі проблеми; нині виникає період, який можна умовно назвати органічним.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
