Теоретичний аналіз психологічного підґрунтя актуалізації наукового потенціалу особистості. Спектр особистісних психологічних новоутворень, що виникають у дослідника внаслідок оволодінням ним культурою наукової праці, що є запорукою її успішності.
При низкой оригинальности работы "Науковий потенціал особистості: психологічні чинники актуалізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретичний аналіз наукового доробку дослідження особливостей розвитку наукового потенціалу [1; 2; 3; 12] дозволив виявити дві базові суперечності, що відображають такі неузгодженості: - між усвідомленням необхідності опанування культурними знаннями і досвідом та неготовністю приймати цінності культурооволодіння й культуротворення як керівництво до дії; Розвязання даних суперечностей буде сприяти активізації дослідницької діяльності тих, хто навчається, орієнтації їх на творчість і, врешті-решт, на культурне становлення, що на практиці забезпечить розгортання субєктної позиції особистості. Виходячи із наявних теоретико-методологічних підходів [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14;15; 16], на яких ґрунтується дослідження, психологічний механізм ми розглядаємо як психологічну систему засобів функціонування й розвитку наукового потенціалу особистості. Концептуальну основу дослідження психологічних механізмів розвитку наукового потенціалу особистості в контексті культуротворчої моделі складають наступні положення: - основою систематизації психологічних механізмів розвитку наукового потенціалу є структура наукового потенціалу особистості та рівень її функціонування; Так, за рівнем узагальненості у нашому дослідженні виділено системні психологічні механізми, що забезпечують розвиток (створення і реалізацію) наукового потенціалу особистості як цілісного утворення та конкретні психологічні механізми, що забезпечують виконання та розвиток окремих функцій наукового потенціалу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы