Проблема наукового методу в системі позитивних наук. Періодизація розвитку школи природного права Нового часу. Ліберально-індивідуалістична течія, асоціативний підхід та моральний напрям школи природного права. Визначення наукового статусу метафізики.
Було створено нову позитивну класифікацію наук, де сама філософія визнавалася наукою лише у звязку з науковим методом. Ставлення представників неокантіанства до наукового методу обумовлювалася історично традицією самої школи природного права. Розвиток наукового раціонального методу прийнято відраховувати початком Нового часу - епохи Модерну (XVII-XVIII ст.), хоча раціональний підхід в науці був започаткований ще древньогрецькими ученими. Відомий російський історик політичних учень та філософ права Борис Чичерін виділяв декілька напрямів школи природного права XVN-XVIII ст., що перебувала на засадах наукового методу, в залежності від того, як саме він використовувався представниками школи та до яких результатів приводив у наукових дослідженнях: асоціативний (Гуго Гроцій, Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза), моральний (Річард Кумберланд, Христіан То-мазій, Самуїл Пуфендорф, Христіан Вольф), ліберально-індивідулістичний (Джон Локк, Шарль Луї Монтескє, Жан-Жак Руссо), субєктивно-ідеалістичний (Емануїл Кант, Йоган Готліб Фіхте). Асоціативний підхід до використання наукового методу в школі природного права Нового часу (Чичерін називає його "общежитейским") приводив до утвердження механістичного світогляду в гуманітарній науці та створення механічних уявлень про закономірності самоорганізації людського суспільства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
