Науковий дискурс в умовах інформаційного суспільства: методологічний і соціокультурний аспекти - Автореферат

Наука в такому суспільстві виконує не лише теоретико-пізнавальну, а й інноваційну, соціально-культурну та праксеологічну функції. Вторгнення наукової сфери у все нові соціальні практики, яке здійснюється через застосування в них інформаційних і компютерних технологій, поступово веде до необхідності осмислення науки як виду суспільного дискурсу. З огляду на це, провідні вчені й філософи висловлюють думку про утвердження в науковій діяльності принципів постмодерної культури, руйнування антагонізму між науковою та ненауковими когнітивними практиками, поглиблення інтеграції наукового й освітнього просторів (Ю. Зазначене актуалізує необхідність методологічного та соціокультурного аналізу феномена дискурсу загалом, а також виявлення специфіки наукового дискурсу як ключового для інформаційного суспільства, зокрема. Це вимагає ідентифікації феномена наукового дискурсу, дослідження його генезису, базових характеристик, принципів формування світового наукового простору, які ґрунтуються на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, а також виявлення інноваційних підходів до організації наукової діяльності.У першому розділі - „Науковий дискурс: від терміна до феномена” здійснено експлікацію термінів „дискурс” і „науковий дискурс”, встановлено кореляцію їх змісту зі змістом терміна „інформаційне суспільство”, визначено методологічну базу дослідження, виявлено підходи до ідентифікації наукового дискурсу як феномена сучасної культури. „Дискурс як науковий термін і філософське поняття” зясовано, що в науковій літературі не існує єдиного підходу до визначення таких термінів, як „дискурс” і „науковий дискурс”. В результаті цього науковий, політичний, правовий, моральний і релігійний дискурси постають як рівноправні феномени постмодерної культури, які доповнюють та легітимізують один одного. Однак в інформаційному суспільстві науковий дискурс пронизує інші типи дискурсів, що повязано з посиленням ролі науки як безпосередньої продуктивної сили та зміною статусу теоретичного знання. Основною метою другого розділу - „Науковий дискурс і мовна гра в діяльності наукового співтовариства” є виявлення методологічних і соціокультурних засад трансформації функцій науки, які обумовлюють необхідність осмислення її як виду суспільного дискурсу.Дисертаційна робота, в якій на основі системного підходу, що поєднує філософсько-методологічний, історико-науковий і соціокультурний аспекти, здійснено дослідження генезису наукового дискурсу, а також визначено його місце і роль в умовах інформаційного суспільства, дозволяє зробити такі висновки: Аналіз підходів до вивчення феномена дискурсу виявив відсутність єдиного визначення відповідного терміна. Тому експлікацію термінів „дискурс” і „науковий дискурс” проведено на основі методології дискурс-аналізу. Дослідження показало, що виявлення специфіки наукового дискурсу в умовах інформаційного суспільства потребує комплементарності методологічного та соціокультурного аспектів. Посилення впливу наукового співтовариства, яке репрезентує науку як феномен культури, застосування інструментарію мовних ігор, що виступають засобом аналізу й оновлення наукового дискурсу, а також переосмислення цілей, норм, цінностей пізнавального процесу відповідно до запитів соціуму доводить, що методологічними й соціокультурними засадами трансформації науки в науковий дискурс є синтез науково-теоретичної, науково-виробничої та науково-освітньої діяльності. Виявлена в ході дослідження неоднозначність у визначенні феномена науки показує, що введення в науковий обіг терміна „науковий дискурс” є вимогою часу.

Основний зміст дисертації