Наукове забезпечення систем моніторингу процесів спрацювання механізмів гірничо-збагачувального обладнання - Автореферат

Більшість попередніх досліджень мали за мету оптимізувати регламенти ТОІР, не розглядаючи проблему ефективності використання механізмів обладнання у площині зниження у реальному часі швидкості витрачання, досягнення повноти спрацювання та адекватного відновлення їх ресурсу. Викладене визначає постановку актуальної наукової проблеми, якою є розвиток наукових засад, методу та засобів моніторингу процесів спрацювання механічних вузлів гірничозбагачувального обладнання для активного впливу на динаміку цих процесів, забезпечення максимальних ресурсних параметрів та підвищення ефективності використання збагачувального обладнання шляхом впровадження адаптивних стратегій експлуатації “за станом”. Мета роботи полягає в розробці і впровадженню систем моніторингу процесів спрацювання його механічних вузлів, як системоутворюючого елементу стратегій експлуатації “за станом”, для адаптивного забезпечення працездатності обладнання у режимі реального часу та досягнення максимальних ресурсних показників механізмів гірничозбагачувального обладнання . Ідея роботи полягає у підвищенні ефективності гірничозбагачувального обладнання в реальному часі за рахунок моніторингу технічного стану з переважним діагностичним аналізом змісту і характеру динамічних реакцій елементів обладнання на розвиток деструктивних факторів спрацювання і динамічного моделювання процесів втрати його працездатності та побудові гнучких, адекватних технічному, стану регламентів її відновлення. При виконані досліджень використовувались наступні методи: методи математичної статистики і теорії ймовірностей для визначення рівня надійності технологічного і допоміжного обладнання галузі; методи теорії масового обслуговування, теорії відновлення і експлуатації для визначення ефективності засобів забезпечення надійності обладнання; методи математичного моделювання, динаміки машин, теорії коливань і акустичної діагностики для вивчення явищ, які супроводжують процеси пошкодження механізмів обладнання; методи подібності і методи спектрального аналізу динамічних реакцій обладнання від дії дефектів, які викликають процеси його спрацювання; методи розпізнавання для ідентифікації технічних станів і призначення відповідного технічного обслуговування; методи і технології штучного інтелекту і експертних систем для розробки технологій адаптивного обслуговування обладнання;Зважаючи на існування залежності ефективності використання обладнання і рівня його надійності, в межах прийнятої стратегії експлуатації, систематизовано кількісні показники надійності обладнання основних промислових підприємств галузі (ПІВНГЗК, ЦГЗК, НКГЗК, ПІВДГЗК, ВО “Кривбасруда”, ДАК “Укррудпром”, ССГЗК, КАЧГЗК, ПОЛТГЗК, ЛЕБГЗК, КДГМК “Криворіжсталь”), які зібрані, узагальнені і розглянуті з врахуванням вимог по забезпеченню достовірності отримання та усереднення інформації. Так, наприклад, для обладнання фабрик згудкування і агломерації Кг =0.99, млинів Кг =0.96, класифікаторів Кг =0.8-0.9, конічних дробарок Кг =0.83-0.94, магнітних сепараторів 0.78-0.99, але досягаються вони не за рахунок високої надійності обладнання, як елементів технологічних систем, де мінімальні напрацювання на відмову для фабрик обкотишів Tmin =12 ч., млинів Tmin =20 ч., дробарок Tmin =122 ч., класифікаторів Tmin = 63.3 ч., магнітних сепараторів Tmin =75 ч., а за рахунок багаторазового резервування технологічних схем, і утримання великої інфраструктури ремонтних організацій для забезпечення високого значення Кг методом мінімізації Тв (середнього часу відновлення працездатності обладнання), що доводить витрати на відновлення працездатності обладнання в структурі собівартості до 30%. В другому розділі “Наукове обгрунтування доцільності переходу до стратегії експлуатації гірничозбагачувального обладнання на основі моніторингу процесів його спрацювання” з метою підвищення ефективності використання обладнання, розроблено і обґрунтовано концепцію та принципи гнучких, динамічних стратегій експлуатації, побудованих на застосуванні: 1-систем моніторингу і оцінки технічного стану обладнання за критеріями зміни факторів, які спричинюють процеси спрацювання механізмів, 2 - впровадженні ресурсно-коригуючих регламентів профілактичного обслуговування на підставі своєчасного виявлення та усунення причин зародження дефектів та пошкоджень, 3 - плануванні і проведенні ремонтних дій адекватних динаміці розвитку передвідмовних станів. Незначні величини Pj=1, Pi=1 засвідчують відсутність стимулюючого впливу стратегії ТОІР “за напрацюванням” на ефективність використання обладнання, що спричинило пошук і перехід до більш адекватних моделей процесу експлуатації обладнання з немарковськими властивостями, на основі теорії скінчених процесів з сполученими станами, що дозволяє, скориставшись теоремою Смітта, оцінити силу взаємозвязку і взаємовпливу процесів спрацювання і відновлення ресурсу за величиною використання обладнання у стані j=1. Порівнюючи результати досліджень вперше встановлено функціональну залежність показника ефективності використання обладна

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ