Наукове обгрунтування функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров’я сільських жінок на регіональному рівні - Автореферат

Однак, серед наукових розробок мають місце лише поодинокі наукові дослідження щодо міжсекторального підходу до збереження репродуктивного здоровя жінок на рівні регіонів. Більшість наукових досліджень присвячено вивченню стану репродуктивного здоровя жінок та обґрунтуванню організаційних заходів для міської місцевості (Орда О.М., 2002) і тільки окремі дослідження присвячені цій проблемі на селі. Відсутність наукового обґрунтування заходів по збереженню репродуктивного здоровя сільських жінок на регіональному рівні, де має місце вплив різноманітних соціальних факторів та факторів зовнішнього середовища, зумовили актуальність даного дослідження, його мету і завдання. Дослідження здійснювалося у відповідності до Національної програми “Репродуктивне здоровя 2001-2005”. Завдання дослідження: Проаналізувати стан репродуктивного здоровя жінок Полісся за окремими його параметрами та чинниками розвитку перинатальної патології і репродуктивних втрат. репродуктивний здоровя сільський жінкаДжерела інформації, які використовувались у дослідженні: офіційні звітно-облікові документи закладів охорони здоровя Рівненської області, що надають медичну допомогу жінкам, які проживають у сільській місцевості (облікові форми: 002/о; 002-1/о; 003-1/о; 010/о; 032/о; 057/о; 075/о; 084/о; 098/о; 096/о; 097-1/о; 099/о; 102/о; 103/о; 103-1/о; 106-2/о; 111/о; 113/о; 147/о; 147-1/о; 152/о; 153/о; 501-1/о; 501-2/о); На другому етапі роботи, для проведення оцінки стану репродуктивного здоровя жінок Рівненської області проаналізовані статистичні звіти закладів охорони здоровя області, що надають медичну допомогу жінкам, за 1994-2006 рр. Вивчалися динаміка захворюваності жінок на запальні хвороби статевих органів, порушення менструального циклу, рівень та структура захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом, онкологічні захворювання жіночих статевих органів. Для досягнення поставлених завдань застосовувався медико-соціологічний метод; було опитано 449 жінок в усіх районах області, що проживають в сільській місцевості, з метою вивчення їх задоволеності медичною допомогою на амбулаторно-поліклінічному та стаціонарному рівнях та встановлення факторів, що формують рівень задоволеності. З метою забезпечення системного підходу були опитані медичні працівники різних рівнів (194 фельдшери, 64 лікарі СА та СЛД, 137 лікарів-акушерів-гінекологів ЦРЛ) для вивчення їх готовності і здатності до надання жінкам акушерської медичної допомоги. Дослідженням встановлено, що захворюваність дорослих жінок на запальні хвороби статевих органів у 1999-2006 рр. (сальпінгіт та оофорит) становить 9,2-7,6 на 1000 жінок, на запальні хвороби шийки матки захворюваність за відповідний період зросла в 1,2 рази.Комплексним медико-соціологічним дослідженням встановлена неадекватність існуючої системи надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які проживають в сільській місцевості, основним напрямам державної політики в галузі охорони здоровя в частині забезпечення населення безоплатною належною за якістю і доступною медичною допомогою, що стало підставою для наукового обґрунтування та розробки якісно нової функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоровя сільських жінок. Встановлено, що в динаміці за 1997-2006 рр. кількість жіночого населення репродуктивного віку в області скоротилася на 12,3 тис. Має місце низький рівень репродуктивного здоровя. Так, у дівчаток віком до 14 років їх рівень збільшився з 0,46 до 0,66; у дівчат-підлітків з 9,0 до 19,6; у дорослих жінок з 2,9 до 4,0 на 1000 жінок відповідного віку. Динаміка захворюваності дорослих жінок на сальпінгіт та оофорит становить 9,2-7,6 на 1000 жінок; захворюваність на запальні хвороби шийки матки зросла в 1,2 рази. Показано, що в динаміці за 11 років кількість акушерських ліжок скоротилася на 338 і склала 5,9 на 10 тис. жінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ