Наукове обґрунтування управління медико-соціальною профілактикою перинатальної смертності в умовах Донецького регіону - Автореферат

На фоні складної екологічної ситуації в регіоні відзначається зниження рівня загального здоровя і підвищення захворюваності населення, зростає кількість ускладнень вагітності і пологів (до 70%), погіршуються показники материнської і перинатальної захворюваності і смертності. Незважаючи на розробку системи поетапного надання допомоги матерям і дітям, показник ПС залишається стабільно високим і в кілька разів перевищує подібний показник у країнах Європи, навіть за умов, коли критерії реєстрації досліджуваних показників в Україні істотно відрізняються від прийнятих світових стандартів (Майданник В.Г. і ін., 2007). Відсутність єдиних підходів до оцінки причин перинатальних втрат не давала змоги сформувати загальні підходи до удосконалення антенатальної (АН), інтранатальної (ІН) допомоги, допомоги в ранньому неонатальному періоді (РНП) і напрямки медико-соціальної профілактики перинатальної смертності. Відсутність наукового обгрунтування сучасних підходів до управління медико-соціальною профілактикою перинатальної смертності обумовила актуальність даного дослідження, визначили його мету і завдання. Здійснити аналіз та оцінку причин перинатальних втрат з використанням перинатального аудиту за Балтійською класифікацією та провести порівняльну характеристику причин перинатальної смертності за даними офіційної статистики і перинатального аудиту.Характерною її особливістю стало проведення дослідження за чотирма етапами, кожен з яких включав конкретні завдання з їх переходом до наступного етапу, що забезпечувало системність дослідження, оскільки дані, отримані на попередніх етапах, ставали логічною основою не тільки для наступних, а й для узагальнення кінцевих результатів та наукового обґрунтування управління медико-соціальною профілактикою перинатальної смертності з використанням нових організаційних технологій та створенням нових структурних підрозділів для надання перинатальної допомоги. I етап:Аналіз вітчизняних та світових науково-інформаційних джерел, що віддзеркалюють тенденції перинатальної смертності і принципи її медико-соціальної профілактики Всього 193 джерела (164 вітчизняних авторів та країн СНД, 29 зарубіжних) Другий етап передбачав комплексну оцінку перинатальної смертності у Донецькому регіоні у 1997-1998 роках за даними офіційної статистики та перинатального аудиту з застосуванням Балтійської класифікації на підставі вивчення існуючих обліково-звітних форм державної та галузевої статистики МОЗ України за 1997-1998 рр., 2000 р. та 2002-2006 рр., оперативних даних МОЗ України щодо виконання заходів національних та комплексних міжгалузевих програм з охорони материнства і дитинства. Метою третього етапу дослідження були аналіз і оцінка медико-організаційних технологій надання перинатальної допомоги у Донецькому регіоні з вивченням кадрового і матеріально-технічного потенціалу родопомічних закладів різних рівнів її надання за даними звітних форм державної статистики та експертної оцінки якості надання перинатальної допомоги в цих закладах, яка проводилась з використанням реєстраційної карти “Оцінка якості надання допомоги в лікувально-профілактичних установах Донецької області”. Результати досліджень, виконаних на першому, другому та третьому етапах, дозволили науково обґрунтувати, розробити та впровадити оптимізовану систему управління медико-соціальною профілактикою перинатальної смертності в сучасних умовах, яка включає як трирівневу систему профілактики перинатальної смертності, так і систему АВС-реанімації новонароджених з визначенням місця та функцій кожної з них.Системний аналіз показників перинатальних втрат у Донецькому регіоні за даними офіційної статистики та перинатального аудиту із застосуванням Балтійської класифікації засвідчив високий рівень перинатальної смертності (11,5 на 1 тис. народжених живими і мертвими у 1997р. і 10,3 у 1998 р.) та неспівмірність цього показника з даними перинатального аудиту (28,5 і 26,3 відповідно) в основному за рахунок мертвонароджуваності та смертності новонароджених із масою тіла від 500,0 до 999,0 гр., які згідно з існуючими в Україні критеріями визначення перинатального періоду не підлягали реєстрації. Багатокомпонентним аналізом із застосуванням програми “Перинатальний аудит” за Балтійською класифікацією встановлено, що із 13 категорій причин перинатальної смертності 26,5%-26,1% припадало на антенатальну смертність до 28 тижнів гестації, яка нині відноситься до некерованих категорій і до 2007 року не враховувалася в державній статистиці, 13,4% - на смертність від вроджених вад розвитку. До них відносяться: вроджені вади розвитку, антенатальна смертність після 28 тижнів гестації при одноплідній вагітності, що ускладнилася затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду, інтранатальна смертність плоду після 28 тижнів гестації, рання неонатальна смертність при вагітності 28-34 тижні та > 34 тижнів вагітності при оцінці стану новонародженого за шкалою Апгар <7 балів (через 5 хвилин після народження) та наявності респіраторного дистрес-синдрому. Проведений а

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ