Наукове обґрунтування ціноутворення медичної допомоги на прикладі хвороб системи кровообігу - Автореферат

Концепцією розвитку охорони здоровя затвердженою Президентом України у грудні 2000 року передбачається покращання стану здоровя населення, але на її виконання немає обґрунтованих необхідних ресурсів, оскільки державне фінансування галузі, що складає 20 % від потреб, є вкрай недостатнім, а також на сьогоднішній день не визначена обґрунтована вартість, що стало наслідком відсутності єдиних методичних підходів до ціноутворення медичної допомоги. У звязку з цим розроблена Державна Програма Кабінету міністрів України на 2004 - 2010 рр. попередження серцево-судинних захворювань спрямована на зниження передчасної смертності та інвалідності, виконання якої має певні труднощі у звязку з відсутністю обґрунтованої потреби у фінансуванні. За економічними законами, медична допомога як послуга, повинна мати вартість, яка залежить від витрачених ресурсів. Великого значення набувають питання визначення оптимальної моделі фінансового забезпечення, яка гарантувала б економічну стабільність системи і кожної лакувальної установи окремо та дозволила б підняти медичну допомогу на більш якісний рівень (Телюков А., 1995). Матеріалами дослідження стали первинні медичні документи (медичні карти амбулаторних та стаціонарних хворих, на основі яких заповнені протоколи експертної оцінки), офіційна державна медична статистика МОЗ України, статистика Держкомстату України і ВООЗ, Нормативи надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги населенню, дані фінансово-економічної звітності МФУ по бюджету галузі охорони здоровя з 1980 по 2005 роки, рекомендовані стандарти кардіологічної допомоги.Серед усіх хвороб системи кровообігу (ХСК), 85 % займає ураженість населення ішемічною хворобою серця (ІХС), гіпертонічною хворобою (ГХ) та гострим інфарктом міокарда (ГІМ). Протягом 28 років захворюваність на цю хворобу зросла в 2,2 рази, поширеність - в 4,0 рази, смертність в 1,4 рази. Згідно Стандартів надання медичної допомоги, потреба на фармакотерапію одного хворого, в залежності від цінової групи препаратів, під час стаціонарного лікування коливається від 19,8 до 169,3 грн. при гіпертонічній хворобі, досягаючи максимуму при гострому інфаркті міокарда, ускладненому гострою лівошлуночковою. Наші дослідження мінімальної вартості гарантованого рівня медичної допомоги показують, що розрахована мінімальна потреба підтримуючої фармакотерапії лише по чотирьом нозологіям (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, хронічні ревматичні хвороби серця, гострий інфаркт міокарда) відповідно Стандартам надання медичної допомоги для всіх зареєстрованих хворих становила більше 14 млрд. грн. на рік, що в перерахунку на одного хворого складає від 516 грн. Зокрема, вартість одного дня фармакотерапії, в залежності від цінової групи препаратів та важкості перебігу захворювання, при гіпертонічній хворобі становить від 1,4 до 12,1 грн., при ішемічній хворобі серця - від 3,7 до 18,7 грн., при дилатаційній кардіоміопатії - від 3,0 до 8,6 грн., при гіпертрофічній кардіоміопатії - від 2,8 до 5,7 грн., при гострому міокардиті - від 2,7 до 15,9 грн., при ревматичних хворобах серця - від 2,3 до 20,2 грн., при гострому інфаркті міокарда мінімальні витрати становлять - 1863,7 грн. та 63,7 грн. після проведення тромболітичної терапії.В сучасних умовах України відсутність обґрунтованої концепції ціноутворення при наданні кардіологічної допомоги, моделі розрахунку необхідних економічно-обґрунтованих витрат для її фінансового забезпечення і визначення потреби видатків для забезпечення медичної допомоги населенню України обумовили актуальність наукового обґрунтування та впровадження моделі ціноутворення медичної допомоги кардіологічним хворим, згідно якій в структурі складових її вартості рекомендовано 45 % виділяти на фонд оплати праці, 30 % - на утримання закладів та 25 % - на власне медичну допомогу. Дослідження 25-річної динаміки встановило, що провідними чинниками негативного впливу на стан здоровя населення та діяльність системи охорони здоровя останнього десятиріччя стали деструктивні процеси в економіці, погіршення якості життя (зростання загальної смертності на 53,0 %, скорочення народжуваності на 51,6 %), обмежене фінансування галузі, яке протягом останнього десятиріччя в межах 20 - 30 умов. од. на одного жителя в рік не забезпечує навіть мінімального належного рівня медичної допомоги та є значно нижчим від інших країн, що становить 2 - 3 тис. умов. од. Проведене дослідження виявило невідповідність фактичного надання медичної допомоги Стандартам. В реальних умовах недостатня амбулаторна допомога, яка через нижче технічне оснащення та витрати на ліки за рахунок пацієнтів, складає від потреби на фармакотерапію 18,9 - 35,7 % на первинному та 60,1 % на вторинному рівні надання допомоги. Науково обґрунтовано мінімальну вартість терапії кардіологічних хворих протягом року, яка становила близько 100 умов. од., що в перерахунку по запропонованій моделі ціноутворення складає потребу фінансування 400 умов. од. на одного жителя в рік.