Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях лісостепу - Автореферат

У збільшенні виробництва кормів у Лісостепу важливе значення мають природні та сіяні сіножаті і пасовища, частка яких у складі сільськогосподарських угідь становить понад 12%, проте продуктивність їх за останні роки знизилась до 6-8 ц/га корм. од. У звязку з цим, особливу актуальність набуває пізнання видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агрофітоценозів і розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив, режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами. Недостатня вивченість даної проблеми в умовах Лісостепу ускладнює розробку теоретичних основ і практичних заходів підвищення продуктивності травостоїв багаторічних трав при конвеєрному виробництві високобілкових кормів, що визначало актуальність роботи. Експериментальні дослідження виконані відповідно до планів науково-дослідної роботи лабораторії сіножатей і пасовищ Інституту кормів УААН, які проводили протягом 1982-2000 рр. і були складовою частиною тематичних науково-технічних програм "Продовольство - 95" в 1996-2000 рр. (номер державної реєстрації 01961U018130W), “Корми і кормовий білок” (номер державної реєстрації UA1001631Р), 051.04 (номер державної реєстрації 81071831). встановити оптимальні дози і строки внесення азотних мінеральних добрив для злакових і бобово-злакових травосумішок в умовах природного вологозабезпечення ґрунту та при зрошенні з урахуванням видового складу травостоїв, режимів їх використання, та зоотехнічних вимог тварин до концентрації в кормовій масі обмінної енергії і перетравного протеїну;В пізньостиглому травостої з тимофіївки лучної і мітлиці велетенської домінуюче положення займала тимофіївка лучна - в перший рік використання травостою при внесенні азотного добрива із розрахунку N180-240-360 на фоні Р90К120 її частка становила 64, 51, 67%, в пятий рік відповідно 80, 65, 55%, а в середньому за п ять років частка тимофіївки становила 57,8-55,4%. У бобово-злаковій пізньостиглій травосумішці із тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, люцерни посівної і конюшини лучної на фоні повного мінерального добрива (N60Р90К120) частка бобових в перший рік використання становила 50%, на пятому 47%, а в середньому за 5 років 63%, злакових 36%, а на фоні N60Р120К180 частка бобових в травостої першого року становила 57%, а пятого - 49%, в середньому - 63%, злакових - 35%. При внесенні N180-240-360 на фоні Р90К120 ранньостигла травосумішка із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечила одержання в середньому за п ять років використання 6,39-8,54 т/га сухої маси, 4,22-5,48 т/га корм. од., 0,49-0,72 т/га перетравного протеїну, 60,4-80,5 ГДЖ/га обмінної енергії. Найбільш чутливими до внесення високих доз азотного добрива, за даними наших досліджень виявились ранньостигла травосумішка із грястиці збірної і лисохвосту лучного та середньостигла із стоколосу безостого і костриці очеретяної, які забезпечили найвищий вміст сирого протеїну в сухій речовині - 14,0-14,8% і найнижчий вміст безазотистих екстрактивних речовин - 47,4-46,58 і 48,57-46,01%. При додатковому внесенні Р30К60 на фоні N60Р90К120 найвищу енергетичну і протеїнову поживність корму мала середньостигла травосумішка стоколосу безостого з кострицею очеретяною - 9,8 ГДЖ, 0,81 корм. од., 161,4 г перетравного протеїну.Щорічне внесення азотного добрива в дозах N180-240-360 на фоні Р90К120 на рано достигаючу травосумішку із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечило вихід з 1 га 6,39-8,54 т/га сухої маси, в 1 кг якої містилось 0,66 корм. од. з вмістом в ній 114,7-127,7 г перетравного протеїну і 59,9-80,7 ГДЖ ОЕ. Внесення цих же добрив на середньо достигаючу травосумішку із стоколосу безостого і костриці очеретяної забезпечило вищу ефективність, відповідно 7,70-10,9 т/га сухої маси, 118,6-133,0 г перетравного протеїну в 1 корм. од. і 70,5-104,5 ГДЖ. Рано достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, грястиці збірної і лисохвосту лучного при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 забезпечила вищу урожайність сухої маси на 1,48-0,86 т/га та 13,8-16,8 ГДЖ/га ОЕ порівняно із внесенням на злаковій N180-240. Середньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, стоколосу безостого і костриці очеретяної мала вищу урожайність сухої маси на 2,0-2,29 т/га, а обмінної енергії 17,0-25,1 ГДЖ/га, в 1 кг сухої маси містилось 0,79-0,80 корм. од. і 152,0-161,4 г перетравного протеїну. Пізньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, тимофіївки лучної, мітлиці велетенської забезпечила збільшення виходу сухої маси на 1,65 т/га, обмінної енергії на 2,4-18,0 ГДЖ/га порівняно із злаковою, на якій вносили азотне добриво в дозі N180, в 1 кг сухої маси містилось 0,77-0,78 корм. од. і 141-161,4 г перетравного протеїну.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ