Наукове обґрунтування строків, способів сівби та удобрення різних сортів гречки в Правобережному Лісостепу України - Автореферат

У наш час склалися обєктивні передумови, які дозволяють виявити особливості продукційного процесу, що обумовлюють підвищення врожайності гречки. Розробка даного питання на сучасному етапі розвитку сільськогосподарської науки і виробництва має важливе теоретичне і практичне значення та визначає актуальність теми наших досліджень. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами Наукові дослідження проводили відповідно до тематичних планів Уманського державного аграрного університету (УДАУ) (номер державної реєстрації 0100U000461). Мета і завдання досліджень Мета досліджень - виявити основні тенденції в зміні морфологічних ознак і біологічних властивостей сучасних сортів гречки в умовах нестійкого зволоження правобережного Лісостепу України. В процесі виконання роботи використовували загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: висування робочих гіпотез - під час вибору напрямів наукових досліджень; експерименту - з метою дослідження обєкту та процесів, що проходять в ньому; аналізу і синтезу - під час розчленування обєкту для детальнішого вивчення та поєднання проаналізованих частин обєкта в єдине ціле; індукції та дедукції - під час виділення кращих варіантів для їхнього впровадження у виробництво та при проведенні біометричного аналізу; абстрагування - під час виділення найістотніших звязків у досліджуваному обєкті; польовий, лабораторний, візуальний - під час реєстрації фенологічних фаз; кількісно-ваговий - під час визначення вологості ґрунту, урожайності та елементів її структури; хімічний - під час визначення якості продукції; математично-статистичний - для оцінки достовірності одержаних результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної ефективності одержаних результатів.Погодні умови в роки досліджень були сприятливими для росту і розвитку гречки, хоча окремі періоди по роках відрізнялися за сумою опадів і температурним режимом від середніх багаторічних даних - посушливе жарке літо у 2003 та надмірна сума опадів у серпні 2004 років. Якщо внесення основного удобрення в цілому негативно впливало на польову схожість, виживання та густоту рослин, то азотне підживлення (N20), особливо у фазі бутонізації, сприяло збільшенню кількості рослин на 1 м2 в кінці вегетації на 3,1-4,9 пункти і забезпечило найвище в середньому за роки досліджень виживання рослин - 91,1% проти 88,4-88,9% у інших варіантах. Так, у фазі початку побуріння плодів площа листків однієї рослини у варіанті поєднання основного повного мінерального добрива в дозі N45P45K45 з азотним підживленням N20 у фазі бутонізації досягла максимуму - 457 см2, а при внесенні подвійної дози основного добрива (N90P90K90) з роздрібними азотними підживленнями (N10 у фазі бутонізації N10 у фазі початку цвітіння) - 500 см2. У середньому за вегетаційний період найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу були відмічені у варіантах поєднання основного удобрення в дозі N45P45K45 з роздрібними азотними підживленнями по N10 у фазі бутонізації та N10 у фазі початку цвітіння або одноразовим дозою N20 у фазі початку цвітіння - відповідно 4,22 і 4,52 г/м2 за добу. Дози основного повного мінерального удобрення N45P45K45 та N90P90K90 і підживлення азотом зумовлюють істотне підвищення урожайності гречки, оскільки рослини розвиваються рівномірніше - помірно ростуть, галузяться і квітують, рясніше озернюються, а плоди краще виповнюються, компенсуючи незначне зменшення польової схожості насіння, густоти рослин і маси зерен внаслідок несприятливих погодних умов (табл.Вперше в умовах зони наведена оцінка особливостей продукційного процесу сучасних сортів гречки порівняно з раніше створеним сортом Вікторія, зясована роль підживлення азотними добривами в різні фази росту і розвитку рослин, що забезпечує отримання найвищої врожайності, поліпшення технологічної і продовольчої якості зерна. На фоні основного повного мінерального добрива N45P45K45 та N90P90K90 густота рослин проти неудобрених ділянок зменшувалась на початку і наприкінці вегетації відповідно на 4,2-6,7% і 4,2-11,1%, а підживлення азотом (N20), особливо у фазу бутонізації, сприяло збереженню більшої кількості рослин на 1 м2 в кінці вегетації - відповідно більше на 1,1%. Серед сортів найбільше виживання рослин було у Вікторії, особливо за сівби у другій декаді травня звичайним рядковим способом - 96,5%, проти 92,6% у сорту Зеленоквіткова 90 та 92,7% - у Кара-Даг. Кількість листків та їх площа досягали максимуму 471-573 см2 за пізніших строків сівби на момент припинення росту рослин у висоту і початку побуріння плодів у сорту Кара-Даг. Процес нагромадження сухої речовини триває до повного дозрівання і найбільші показники ЧПФ забезпечувались у варіантах основного повного мінерального добрива в дозі N45P45K45 у поєднанні з роздрібними азотними підживленнями по N10 у фазі бутонізації та на початку фази цвітіння - 4,22 г/м2 і одноразовим у дозі N20 на початку фази цвітіння - 4,52 г/м2 за добу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ