Наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження захворюваності льотного складу Військово-повітряних сил України - Автореферат

В програмі розвитку Військово-Повітряних Сил України (ВПС) значне місце належить структурно-функціональним перетворенням медичної служби як одній з важливих складових частин у забезпеченні високої надійності льотної професійної діяльності. Тому пріоритетний напрямок діяльності медичної служби ВПС - збереження та зміцнення здоровя ЛС, який полягає в удосконаленні існуючої системи медичного забезпечення ЛС на основі контролю за рівнем фізіологічних та психофізіологічних резервів організму та пошук можливостей компенсації негативного впливу на організм факторів професійної діяльності. Дисертаційну роботу виконано за програмою наукових досліджень Української військово-медичної академії відповідно до плану науково-дослідної роботи “Розробка та наукове обґрунтування комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України”, шифр “Літовище”, № держреєстрації 0101U003886. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в Україні: виявлені закономірності формування стану здоровя ЛС в динаміці з 1992 по 2000 рр. у взаємозвязку з особливостями способу життя; встановлено особливості формування рівня та структури захворювань, які спричиняють дискваліфікацію ЛС; визначено перелік професійних та соціально-побутових факторів, що суттєво впливають на захворюваність та дискваліфікацію ЛС; створено комплекс заходів для удосконалення системи медичного забезпечення ЛС; науково обґрунтовані технології лікувально-профілактичного та відновлювального впливу на організм льотчиків з метою попередження виникнення та прогресування хронічних неінфекційних захворювань. На підставі виконаних досліджень встановлено особливості стану здоровя і захворюваності, які спричинюють дискваліфікацію ЛС, обґрунтовані методичні особливості удосконалення системи медичного забезпечення ЛС, опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, спрямованих на зниження їх захворюваності, які впроваджено в практичну діяльність медичної служби ВПС та у роботу Державного медичного і сертифікаційного центру цивільної авіації України.Програма дослідження включала пять етапів: перший - вивчення стану здоровя ЛС; другий - вивчення факторів, які впливають на стан здоровя; третій - вивчення та аналіз медичного забезпечення ЛС; четвертий - удосконалення системи медичного забезпечення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів; пятий - оцінка ефективності удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС. Після встановлення взаємозвязку між показниками стану здоровя, функціонального стану та резервних можливостей організму з віком, тривалістю професійної діяльності, загальним нальотом годин, особливостями способу життя визначались показання для проведення лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, проведено наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС: а саме запропоновано більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоровя; деталізовано градації груп здоровя ЛС; опрацьовано та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів. Однак, поширеність захворювань за окремими класами хвороб вірогідно зростала: кістково-мязової системи та сполучної тканини - в 3,45 разу у льотчиків і в 1,58 разу у штурманів, органів травлення - відповідно в 2,8 і 2,02 разу; у льотчиків - системи кровообігу - в 1,5 разу, штурманів - нервової системи - в 1,4 разу. Встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоровя (група “практично здорові”) були вірогідно вищі коефіцієнти інтенсивності пілотування, гірші умови професійної діяльності (кількісні характеристики польотів в складних метеорологічних умовах, несення бойових чергувань, висотних польотів), вірогідно вищі показники загального нальоту в годинах, кількість парашутних стрибків, катапультувань тощо, ніж у осіб контрольної групи (“здорові”). Більшість обстежених (78,8% льотчиків та 82,4% штурманів) оцінюють своє здоровя як задовільне та добре, але протягом року, який передував опитуванню, хворіли гострими захворюваннями 65,5 - 58,4% відповідно; 72% льотчиків і 69% штурманів мають хронічні захворювання (вірогідно частіше, ніж в контрольній групі), при цьому за медичною допомогою не звертались, відповідно 67,9 та 64%; 18,4% з числа льотчиків та 25% штурманів не охоплені динамічним лікарським спостереженням, 76,4 - 82,2% - не дотримуються термінів профілактичного лікування.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нові різноаспектні вирішення актуальної військово-медичної задачі, яка полягає у обґрунтуванні системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України. Комплексне соціально-гігієнічне дослідження базувалось на нагальній необхідності умотивованого формування різноаспектних заходів для удосконалення системи медичного забезпечення льотного складу, обумовленого невпинним зростанням поширеності, прогресуючими тенденц

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ