Наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу військово-повітряних сил України - Автореферат

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в Україні: виявлені закономірності формування стану здоровя ЛС в динаміці з 1992 по 2000 рр. у взаємозвязку з особливостями способу життя; встановлено особливості формування рівня та структури захворювань, які спричиняють дискваліфікацію ЛС; визначено перелік професійних та соціально-побутових факторів, що суттєво впливають на захворюваність та дискваліфікацію ЛС; створено комплекс заходів для удосконалення системи медичного забезпечення ЛС; науково обґрунтовані технології лікувально-профілактичного та відновлювального впливу на організм льотчиків з метою попередження виникнення та прогресування хронічних неінфекційних захворювань. Програма дослідження включала пять етапів: перший - вивчення стану здоровя ЛС; другий - вивчення факторів, які впливають на стан здоровя; третій - вивчення та аналіз медичного забезпечення ЛС; четвертий - удосконалення системи медичного забезпечення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів; пятий - оцінка ефективності удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС. Після встановлення взаємозвязку між показниками стану здоровя, функціонального стану та резервних можливостей організму з віком, тривалістю професійної діяльності, загальним нальотом годин, особливостями способу життя визначались показання для проведення лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, проведено наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС: а саме запропоновано більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоровя; деталізовано градації груп здоровя ЛС; опрацьовано та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів. Встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоровя (група “практично здорові”) були вірогідно вищі коефіцієнти інтенсивності пілотування, гірші умови професійної діяльності (кількісні характеристики польотів в складних метеорологічних умовах, несення бойових чергувань, висотних польотів), вірогідно вищі показники загального нальоту в годинах, кількість парашутних стрибків, катапультувань тощо, ніж у осіб контрольної групи (“здорові”). Більшість обстежених (78,8% льотчиків та 82,4% штурманів) оцінюють своє здоровя як задовільне та добре, але протягом року, який передував опитуванню, хворіли гострими захворюваннями 65,5 - 58,4% відповідно; 72% льотчиків і 69% штурманів мають хронічні захворювання (вірогідно частіше, ніж в контрольній групі), при цьому за медичною допомогою не звертались, відповідно 67,9 та 64%; 18,4% з числа льотчиків та 25% штурманів не охоплені динамічним лікарським спостереженням, 76,4 - 82,2% - не дотримуються термінів профілактичного лікування.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нові різноаспектні вирішення актуальної військово-медичної задачі, яка полягає у обґрунтуванні системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України. Комплексне соціально-гігієнічне дослідження базувалось на нагальній необхідності умотивованого формування різноаспектних заходів для удосконалення системи медичного забезпечення льотного складу, обумовленого невпинним зростанням поширеності, прогресуючими тенденціями до зменшення вікового цензу виникнення захворювань та зростанням рівня дискваліфікації, на фоні обмеженого фінансування, недостатнього матеріального та кадрового забезпечення медичної служби Військово-Повітряних Сил. Аналізуючи стан здоровя льотного складу Військово-Повітряних Сил України, встановлено, що за період з 1992 - 2000 рр., відбулося суттєве його погіршення при незмінній віковій структурі та зменшенні втричі загальної чисельності. Отримані дані свідчать, що найбільші зрушення відбулись серед льотного складу вікових груп 36-40 років та старших 40 років. Встановлено, що в досліджуваний період мало місце зростання рівня дискваліфікації за станом здоровя серед льотного складу - на 33,7% (серед льотчиків - на 31,9%, штурманів - на 39,5%).