Наукове обґрунтування шляхів оптимізації радіаційного моніторингу в Україні - Автореферат

Радіаційний моніторинг є невідємним елементом функціонування системи радіаційної безпеки, що гарантується низкою нормативно-правових актів України (Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Державні гігієнічні нормативи ДГН 6.6.1.-6.5.001.-98; Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 16.10.94 р. У рамках ведення радіаційного моніторингу (РМ) проводиться вимірювання іонізуючого випромінювання або активності радіонуклідів з метою оцінки, контролю та обмеження опромінення населення. Всі ці розробки не стосувались проблем природної радіоактивності, які практично не охоплені в Україні при існуючій потребі проводити масові вимірювання та за умов фактичного обмеження приладово-методичного забезпечення. Проаналізувати практику ведення, одержані результати і шляхи оптимізації радіаційного моніторингу на прикладі дослідження тритію в опадах і воді, викидів радіовуглецю обєктів енергетики (АЕС та заводу з переробки відпрацьованого ядерного палива), природної радіоактивності води. При цьому оптимізацію приладово-методичної бази радіаційного моніторингу необхідно вести на основі сучасних методів вимірювань на основі універсальних приладів, що дає можливість проведення масових відносно недорогих вимірювань.Принципи радіаційно-гігієнічного моніторингу: безумовність пріоритету здоровя людини в діяльності всіх елементів системи РМ як найважливішої умови його здійснення на території країни; необхідність та затребуваність результатів; забезпечення гарантованої якості результатів та єдності методичних підходів щодо отримання та інтерпретації результатів вимірювань; достатність обємів РМ як за кількістю, так і за якістю результатів; оптимальність що означає отримання надійних та точних результатів ціною найменших затрат; доступність даних РМ для спеціалістів різних галузей народного господарства і населення; відкритість для суспільства даних щодо якості роботи радіаційно-небезпечних обєктів по відношенню до діючих норм радіаційної безпеки. Критерії оптимізації моніторингу можуть бути: типу „вартість-ефективність”, які ґрунтуються на порівнянні вартісної оцінки витрат з результатами того чи іншого варіанту дій і які містять не тільки вимірювання техніко-економічних показників, але і оцінку соціальних, економічних наслідків тієї чи іншої альтернативи; „елімінуючі”, які дозволяють встановити діапазон бажаних значень найважливіших характеристик систем і відкинути ті варіанти, де хоча б одна характеристика не потрапляє в діапазон, який розглядається; „зважуючі”, в яких штучно створюються „коефіцієнти відносної важливості”, які присвоюються експертами різним найважливішим характеристикам і дозволяють розрахувати „індекси” порівняної значимості альтернативних варіантів вирішення. Обґрунтовано напрямки і приведено необхідні кроки для виконання оптимізації радіаційного моніторингу: формування програми моніторингу, її аналіз, розгляд співвідношення обсягу та вартості елементів моніторингу, обґрунтування достатності кількісних показників, необхідних для прийняття рішень; проводиться аналіз залежності похибок оцінки доз опромінення від похибки визначення питомої активності, аналіз вартості досягнення заданого рівня точності (Чорнобильська ситуація). Беручи до уваги адміністративну структуру України (26 обласних і два великих міста); контрастну радіологічну ситуацію і відповідні задачі радіаційних вимірювань, відсутність сучасного обладнання і методів; потребу в кваліфікованому персоналі, запропоновано наступні кроки для покращення якості роботи існуючої мережі радіаційного моніторингу: оцінка наявності обладнання, оцінка можливостей лабораторій та кваліфікації персоналу; модернізація приладової бази 3-5 регіональних лабораторій; доповнення приладової бази; навчання персоналу, затвердження нових методів вимірювань, метрологічне забезпечення обладнання, виготовлення та поширення калібрувальних джерел, впровадження практики гарантії якості та контролю якості, проведення порівняльних тестів. Тут приведено загальні підходи до оптимізації видів вимірювань, як елементу оптимізації моніторингу: адекватний метод та сучасне обладнання - фонові характеристики, ефективність реєстрації, чутливість приладу, межа детектування, узагальнений показник якості вимірювань.На основі комплексного радіаційно-гігієнічного дослідження проаналізовано результати деяких напрямків радіаційного моніторингу, обґрунтовано критерії оптимізації радіаційного моніторингу, проведено аналіз відповідних шляхів, і виконані розробки методичних підходів. На основі аналізу сучасних міжнародних підходів до постановки і ведення радіаційного моніторингу, аналізу вітчизняної практики радіаційних досліджень показано, що дії різних відомств з проблеми радіаційного моніторингу в Україні та обєми досліджень нескоординовані, отримані результати не завжди вичерпні, що знижує їх практичну цінність попри значні фінансові затрати і тому моніторинг потребує оптимізації. Обґрунтовано, що ключовими факторами організації радіаційно-гігієнічного моніт

2. Основний зміст роботи