Наукове обґрунтування ролі та місця обласної лікарні в системі охорони здоров’я на сучасному етапі реформування галузі - Автореферат

Національна політика охорони здоровя України базується на визнанні державою права кожного громадянина на охорону здоровя, забезпечення його захисту, а також гарантуванні всім громадянам реалізації їх прав в охороні здоровя, що знайшло відображення в Конституції України, ряді постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. В умовах переходу від бюджетної до бюджетно-страхової медицини, які характеризуються відносною невідповідністю між реальними потребами населення в охороні здоровя та можливостями їх задоволення, важливого значення набуває пошук шляхів гарантування населенню якісної медичної допомоги та забезпечення ефективного функціонування лікувально-профілактичних закладів. Розвиток на перспективу ринкових стосунків в державі вимагає реформування всієї системи охорони здоровя загалом і зокрема - третинного рівня медико-профілактичного забезпечення, в регіонах України, головним чином, представленого обласними лікарнями. Тому поглибленого вивчення вимагає обласна лікарня, особливості її функції та структури, стан використання ліжкового фонду, обсягу, якості та ефективності наданої медичної допомоги. У вищенаведених аспектах практично не проводилось досліджень в площині виконання обласною лікарнею саме багатоаспектних функцій третинного рівня медичної допомоги та економічної ефективності її діяльності, зокрема в сучасних умовах обмеженого фінансування.Обєктом дослідження було обрано Тернопільську обласну клінічну лікарню. Результати діяльності її лікувальних відділень співставлялись з показниками, отриманими у підрозділах Тернопільських міських клінічних лікарень №№ 1, 2, 3, аналогічними за профілем та характером патології хворих, яким надавалась медична допомога.За даними експертних оцінок стану надання медико-профілактичної допомоги, досліджуваний заклад одночасно з виконанням функції третинного рівня медичної допомоги (показник стаціонару - 55,8 %, поліклініки - 32,7 %), у значній мірі характеризувався виконанням функції вторинного (44,2 % та 65,5 % відповідно ) і первинного (1,8 % в поліклініці) рівнів, що обумовлювало зниження ефективності діяльності обласної лікарні в якості закладу третинного рівня і, на нашу думку, не сприяло раціональному використанню кадрових та матеріальних ресурсів. Вважаємо, істотний вплив на формування показників роботи стаціонару обласної лікарні здійснює виявлене стовідсоткове порушення наступності в наданні медичної допомоги між закладами охорони здоровя різних рівнів щодо недотримання виконання визначених регіональними стандартами якості лікувально-діагностичних заходів, недостатній обсяг яких на первинному та вторинному рівнях до 10,7 % збільшує питому вагу випадків розбіжності діагнозу при направленні з діагнозом, встановленим в обласній лікарні, спричиняє подовження обстеження хворих відносно середніх термінів (у відділеннях терапевтичного профілю - до 8 днів), на 18,7 % збільшує середню тривалість перебування в стаціонарі, на 13,3 % - передопераційний період. Встановлено, що кількісне збільшення обсягу наданих в обласній лікарні діагностичних та лікувальних заходів внаслідок широкого залучення до надання медичної допомоги висококваліфікованих фахівців (44,7% випадків), співробітників вузу (36,7 %) та відповідне часткове зростання її вартості внаслідок низької виконавчої дисципліни з боку лікуючих лікарів не зумовлюють помітних якісних зрушень у показниках кінцевої результативності перебування в обласній лікарні: досягнення покращання стану здоровя - 70,2 %, одужання - 22,5 %, при відносно низькій летальності (0,4 % ). Основний зміст діяльності обласної лікарні (найвищі показники обгрунтованого перебування) складали вроджені аномалії (вади серця та аномалії обличчя), новоутворення (пухлини кровотворної тканини і головного мозку), хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин та імунітету (гіпоталамічний синдром), травми і отруєння (перелом лицевих кісток, алергічні реакції, токсичні отруєння), питома вага яких у загальній структурі становила лише 18,9 %. Проведення експертної оцінки дало змогу обгрунтовано встановити найбільший внесок в реалізацію потенційних можливостей обласної лікарні як третинного рівня медичної допомоги стоматологічного, реанімаційного, кардіологічного, гематологічного, ендокринологічного відділень, відділення торакальної хірургії, профпатологічного, проктологічного, алергологічного відділень, клінічної і біохімічної лабораторії, відділення променевої діагностики і лікування, функціональної діагностики, розвиток яких слід розглядати як пріоритетні завдання розвитку обласної лікарні на перспективу.Актуальність виконаних досліджень обумовлюється необхідністю наукового обгрунтування місця та ролі обласної лікарні в системі закладів охорони здоровя на основі вибору пріоритетних напрямків її розвитку в сучасних умовах обмеженого фінансування і можливого переходу до бюджетно-страхової медицини, оскільки раніше діюча система виявилась малоефективною і неадаптованою до нових соціально-економічних реалій життєзабезпечення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ