Наукове обґрунтування реорганізації санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті України - Автореферат

Функціонально-організаційна структура лікарсько-санітарної служби залізничного транспорту колишнього СРСР в умовах суверенної України виявилася неадекватною до нових вимог санітарно-епідеміологічного забезпечення промислово-транспортного комплексу. Виникла нагальна потреба реорганізації санітарно-епідеміологічної служби на основі вивчення організаційно-штатної структури санітарно-епідеміологічних установ різних рівнів управління та витрат робочого часу спеціалістів (лікарів-епідеміологів, лікарів-бактеріологів, санітарних лікарів) з урахуванням соціально-економічних, екологічних та інших особливостей держави. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи: історичний, порівняльний аналіз при вивченні становлення санепідслужби на залізничному транспорті та розгляді законодавчих і нормативних актів з питань її діяльності та організаційної структури; соціологічний при вивченні структури робочого дня та середніх витрат часу фахівцями санепідстанцій різного рівня управління; реального організаційного моделювання при розробці структури і окремих підрозділів санепідустанов на залізничному транспорті України; статистичний при вивченні кількісної характеристики обєктів нагляду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: - вивчені особливості організації технологічного процесу на залізничному транспорті у взаємозвязку з організацією санепіднагляду за його обєктами та проведено обгрунтування подальшої розбудови її установ в сучасних умовах соціально-економічного реформування галузі; Автор особисто визначив мету і задачі дослідження, розробив його програму; розробив хронометражні карти для фахівців (лікарів-епідеміологів, лікарів-бактеріологів, санітарних лікарів) санепідустанов різних рівнів (Центральна санепідстанція, санепідстанції залізниць, відділень залізниць та лінійні санепідстанції) управління; зібрав первинний статистичний матеріал щодо витрат робочого часу фахівцями, провів його групування і статистичну обробку; проаналізував діяльність санепідслужби; сформулював положення концепції реорганізації системи санепідслужби на залізничному транспорті України; узагальнив отримані результати, сформулював основні висновки і рекомендації.Обєкт соціально-гігієнічного вивчення - система санепідслужби на залізничному транспорті України, складається з 56 установ (в тому числі 6 санепідстанцій залізниць, 29 - відділкових та 20 - лінійних санепідстанцій), де працює 2407 працівників, з них 632 лікарів, силами яких здійснюється державний санепіднагляд за 1648 промисловими підприємствами, 6940 комунальними обєктами (у тому числі 139 крупних вокзалів, 1552 станції, 87 пунктів екіпірування пасажирських поїздів і ін.), 6387 обєктами харчування і торгівлі, 575 дитячими і підлітковими закладами, 626 водопроводами. Для реалізації мети дослідження нами була розроблена програма, яка складалася з таких основних розділів: поглибленого вивчення і встановлення ступеня наукової розробки проблеми, її історичних передумов і сучасних тенденцій; критичного дослідження організаційно-функціональних принципів діяльності санепідслужби на залізничному транспорті; вивчення зовнішніх і внутрішніх організаційно-системних звязків за даними наукової літератури, інструктивно-методичних матеріалів, активних і пасивних спостережень; аналітичного опрацювання з погляду системного підходу фактичного стану санітарно-епідемічного забезпечення; визначення якості й обсягу санітарно-епідемічного забезпечення на різних рівнях управління санепідслужбою; розробки і наукового обгрунтування шляхів удосконалення управління службою. Застосовуючи такі методи дослідження, як історичний, порівняльний аналіз, формально-логічний, системний підхід і аналіз, експертний, нормативно-правовий моніторинг, нами було проведено аналіз законодавчих і нормативних актів, організаційної структури санепідслужби на залізничному транспорті (всього 307 одиниць документів). При вивченні стану сил і засобів санепідслужби залізничного транспорту (1218 документів) ми застосовували експертний метод, методи порівняльного аналізу, системного підходу і аналізу, реального організаційного моделювання. Винятковим є і санепіднагляд за великими професійними контингентами, що постійно працюють на рухомому складі, в ритмі його діяльності: поїзними бригадами (провідниками пасажирських вагонів, механіками рефрижераторних поїздів, робітниками поштових і багажних вагонів); локомотивними бригадами, робітниками інших рухомих формувань, що можуть знаходитися на шляху прямування від однієї доби до декількох тижнів; будівельниками залізниць, що працюють за схемою вахтового методу.Діяльність, функції і структура санепідслужби на залізничному транспорті за час її існування змінювалися неадекватно процесам реформування залізничної галузі; проблеми побудови санепідслужби на залізничному транспорті не знаходили необхідної наукової оцінки; оптимізація її організаційно-функціональної діяльності, штатного і інформаційного забезпечення в сучасних умовах вимагала нагальних змін, в звязку з ч

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ