Наукове обґрунтування програми медико-профілактичних технологій в сучасних умовах первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню - Автореферат

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоровя населення" №1694/2005 від 16.12.2005 р. визначено концептуальні засади реформування медичної галузі на якісно нових принципах, де основне місце відводиться побудові доступної та ефективної медичної допомоги. Згідно зі стратегією ВООЗ "Здоровя для всіх у ХХІ столітті", людина та її здоровя входять у сферу гуманітарних інтересів, які безпосередньо стосуються медико-технологічної культури та якості життя, як невідємних складових профілактики захворювань та формування гармонійно розвиненої і здорової особистості. Означені проблеми спостерігаються і у сільській місцевості, де в результаті несприятливих тенденцій у економічній і демографічній сферах, через обмежене фінансування, незадовільний стан матеріально-технічної бази, неефективну систему управління і планування, а також відсталих медичних технологій, передусім у первинній медичній ланці, система охорони здоровя опинилася у скрутному становищі, що негативно позначається на стані здоровя сільських мешканців. Дисертація - фрагмент комплексної науково-дослідної роботи "Стан здоровя та питання організації медичного обслуговування населення великого промислового регіону як одна з важливих проблем регіональної безпеки (на прикладі Луганської області)", (номер держреєстрації 0102U007369), яка виконувалась згідно з науковим планом Луганського державного медичного університету на кафедрі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоровя. В дисертації встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоровя мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільських мешканців, які формують рівень здоровя в сучасних умовах, визначено багатопланову комплексну оцінку ресурсної бази медичної сфери сільської місцевості та наявних медичних технологій, обґрунтовано модель сучасної системи медичного обслуговування та комплексну програму профілактики захворювань, спрямовану на поліпшення здоровя сільського населення.Основа дослідження полягала у реалізації наступних принципів: системність оцінки діяльності закладів охорони здоровя села з позиції соціально-економічних, правових та демографічних умов, які притаманні сільській місцевості та мають вплив на роботу медичних закладів; багатоплановий аналіз функціонування звязків поміж медичним та іншими секторами, зокрема, агропромисловим, освітнім, комунально-побутовим, транспортним тощо; інтегрований підхід до оцінки результативності медичної допомоги мешканцям села на різних етапах її організації. Для вирішення означених завдань використано соціально-гігієнічні методи, завдяки чому з необхідною мірою обєктивності досліджено процеси, що відбуваються у медичній допомозі на селі, виявлено найбільш характерні особливості, їй притаманні, сформовано комплексну програму медикопрофілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію медичної допомоги сільським мешканцям. Провести інформаційно-семантичний аналіз здоровя, способу життя та медичного обслуговування сільського населення. Вивчення захворюваності за даними медико-соціологічного опитування дозволило виявити самооцінку свого здоровя населенням та поширеність хронічної патології. Серед причин, які є перешкодою для надання якісної медичної допомоги мешканцям села, виявлено наступні: відсутність регулярних транспортних сполучень, при тому що медичний заклад знаходиться за межами, або в іншому населеному пункті - 28,2±1,8%; відсутність власних коштів для придбання медичних препаратів - 26,0±1,7%; відсутність лікаря у медичному закладі - 20,5±1,6%; відсутність телефонного звязку, що блокує можливість виклику лікаря або швидкої медичної допомоги у разі невідкладного стану - 19,8±1,6%; недоброзичливе ставлення медичних працівників до пацієнта - 5,5±0,9%.В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання - встановлено вплив соціально-гігієнічних та медико-біологічних чинників на здоровя мешканців села, виявлено особливості способу життя та соціально-ціннісні установки сільського населення, рівень його здоровя, проведено оцінку ресурсної бази медичних закладів села та наявних медичних технологій, розроблено комплексну програму медикопрофілактичних технологій спрямовану на поліпшення здоровя сільського населення, що має важливе практичне значення. Так показник смертності становив 17,7‰, народжуваність - 8,6‰, природний убуток населення - (-9,1), середня очікувана тривалість життя - чоловіків - 63,1 років, жінок - 74,3 роки. У віковій структурі особливо високими темпами на тлі регресивного відтворення населення, зменшується чисельність осіб працездатного віку, яка з 1991 до 2007 року скоротилася з 194554 до 174891 осіб. Проведено оцінку медичних технологій та ресурсної бази закладів охорони здоровя села, та встановлено, що вони потребують суттєвого вдосконалення. За результатами соціологічного дослідження визначено рівень самооцінки здоровя населенням та якість медичної допомоги.

Основний зміст дисертації