Наукове обґрунтування потреби в лікарських засобах в управлінні медикаментозним забезпеченням хворих літнього віку в кардіологічних відділеннях - Автореферат

Зростання чисельності людей літнього віку в усіх розвинутих країнах світу визначає необхідність розробки і впровадження системи комплексних заходів медико-соціальної допомоги людям старших вікових груп, на що вказується у рекомендаціях Генеральної Асамблеї ООН (1992) по розробці стратегій розвитку системи геріатричної допомоги населенню. Однак, наголошуючи на її невідповідності сучасному рівню і потребам даної категорії населення в організаційних заходах щодо її оптимізації, наукове обгрунтування потреби в лікарських засобах (ЛЗ) для медикаментозного забезпечення хворих літнього віку в стаціонарних умовах не знайшло достатнього відтворення. Визнання державою пріоритетності у наданні медичної допомоги хворим старших вікових груп шляхом гарантування якісного забезпечення потреби в лікарських засобах (Корнацький В.М., Вікторов О.П., 2001) вимагає удосконалення управління ним, як підсистемою системи управління лікувальним процесом, здійснення його в певній послідовності шляхом виконання таких цільових функцій, як планування, прогнозування, організація і координація. Актуальність раціонального використання ліків в лікувально-профілактичних установах для хворих літнього віку обумовлюється також своєрідністю їх патології (високий рівень захворюваності, поліморбідність, особливості клінічного перебігу); віковими змінами фармакодинаміки, фармакокінетики і взаємодії ліків, що визначає значну частоту неефективності лікування та побічних реакцій; недостатнім фінансуванням, наслідком чого є вимушене застосування дешевих, але недостатньо ефективних препаратів (Купраш Л.П., 2004; Ahronheim J.C., 1992). Наведене визначає специфіку медикаментозного забезпечення хворих старших вікових груп і свідчить про необхідність розробки стандартів лікування і створення науковообгрунтованого прогнозу потреби для них в лікарських засобах (Безруков В.В., Купраш Л.П., 2001; Сура М.В., Воробьев П.А., 2004; Lee D., Bergman U., 1994), зокрема, для кардіологічних відділень лікувальних закладів геріатричного профілю, що обумовлене високим рівнем поширеності серед старших вікових груп захворювань органів кровообігу (Безруков В.В. та ін., 2001; Ехнева Т.Л. та ін., 2004; Кульчицька Т.К. та ін., 2001), тяжким їх перебігом з частими загостреннями хвороби і значною частотою госпіталізації цих хворих.Як методичний центр МОЗ України, УДМСЦВВ забезпечує координацію діяльності та вдосконалення роботи обласних госпіталів; проведення збору та узагальнення інформації щодо діяльності обласних госпіталів, госпітальних відділень, аналіз роботи по наданню медичної допомоги ветеранам війни та оцінки кількісних і якісних показників; створення інформаційно-довідкової бази даних про організацію та надання медичної допомоги ветеранам війни; участь у розробці Національних програм, Постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоровя України в частині організації медико-соціальної допомоги ветеранам війни та людям похилого віку в державі Завданням другого етапу, крім розробки програми досліджень і вибору його предмету і обєкту стали вибірковий аналіз історій хвороб (2200 одиниць) пацієнтів, що лікувалися в УДМСЦВВ за період 1996-2004 рр., та вибір контингенту хворих літнього віку з захворюваннями органів кровообігу (1250 одиниць). Математичне моделювання прогнозу захворюваності проводилося за методом авторегресії, а прогнозу частоти призначення лікарських засобів - багатофакторного регресійного аналізу, що дозволило виявити закономірності призначення лікарських засобів окремих фармакотерапевтичних груп, виявити і вивчити фактори, що визначають частоту їх призначення і на цій основі науково обгрунтувати математичні моделі для прогнозування частоти призначення ЛЗ. Для розрахунку прогнозу потреби в лікарських засобах (в натуральних одиницях виміру) на підставі даних, отриманих за допомогою моделей прогнозу частоти їх призначення, використовувалась рекомендована ВООЗ методика СТД/АТХ, згідно якої в якості одиниці споживання ЛЗ приймалась середньодобова терапевтична доза (СТД), тобто середньодобова доза для кожного лікарського засобу, рекомендована для лікування даного захворювання у відповідної категорії хворих. Серед супутніх хвороб перше місце за частотою посідали хвороби кістково-мязової системи - 65,9 випадків на 100 хворих, друге - хвороби органів травлення - 52,9, третє - хвороби органів дихання - 36,6, четверте - хвороби ендокринної системи і порушення обміну речовин - 11,6 на 100 хворих.При комплексному медико-соціальному дослідженні встановлена недостатність науковообгрунтованих підходів до визначення потреби ЛЗ для стаціонарного лікування хворих, в тому числі і геріатричного профілю, результатом чого є придбання лікувальними закладами медикаментів без урахування вікових особливостей пацієнтів, що призводить до зниження ефективності та якості лікування, нераціонального використання бюджетних коштів і свідчить про актуальність наукового обгрунтування і розробки моделі управління процесом медикаментозного забезпечення ЛЗ, впровадження якої в пр

Основний зміст роботи