Наукове обґрунтування оптимізованої системи профілактики цереброваскулярних захворювань у населення агропромислового регіону - Автореферат

Якщо у 2004 році вона становила 7873,8 випадків на 100 тис. населення, то у 2008 році вона зросла і досягла 8369,4 випадків на 100 тис. населення (Міщенко Т.С., 2006; Коваленко В.М., Корнацький В.М., 2005, 2009). За останнє десятиріччя (з 1998 по 2007 рр.) у Полтавській області зростала поширеність ЦВЗ у 2,5 рази, а первинна захворюваність - у 2,3 рази; показники захворюваності судинними ураженнями головного мозку в 2,5 рази перевищували середньо республіканські (1145, 4 на 100 тис. населення), а поширеність захворювань - в 5,6 разів (12074,0 на 100 тис. населення). За даними Державної офіційної статистики України, питома вага ЦВЗ у структурі загальної захворюваності складає 18,1% і ЦВЗ займають третє рангове місце після злоякісних новоутворень та ішемічної хвороби серця (Кульчицька Т.К., Грузєва Т.С., Слабкий Г.О. та інш., 2001), а в структурі поширеності хвороб системи кровообігу - 13,3% після гіпертонічної хвороби (ГБ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) (Корнацький В.М., 2006). Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання розпорядження Кабміну України "Про схвалення концепції державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки" (2006), яке передбачає проведення наукових досліджень з існуючої проблеми Необхідність вивчення факторів ризику виникнення ЦВЗ, визначення груп ризику серед населення агропромислового регіону, удосконалення організаційних засад профілактики ЦВЗ і обумовила актуальність дослідження, визначила його мету і завдання.Другий етап передбачав оцінку медико-соціальної ситуації та поширеності ЦВЗ серед населення Полтавської області, задля чого аналізувались офіційні документи статистичної звітності районних, міських та обласної санепідстанцій Полтавської області "Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції" (ф. Вона базується на методі розрахунку показників співвідношення питомої ваги наявності та відсутності основних факторів ризику в межах одного із факторів, визначенні вагового коефіцієнту кожного із них, а також мінімальної і максимальної імовірностей виникнення цереброваскулярного захворювання (Є.М. Встановлено, що несприятливі фактори виробничого середовища та трудового процесу мали 42,6±3,70% хворих на ЦВЗ, 59,1±3,31% інших неврологічних хворих та 96,1±1,26% групи контролю. 51,8% хворих на ЦВЗ, 36,3% хворих із неврологічною патологією без ЦВЗ та 61,7% осіб групи контролю у процесі трудової діяльності контактували із несприятливими хімічними факторами (отрутохімікатами та запиленням хімічними речовинами повітря робочої зони); 32,8% хворих на ЦВЗ, 23,1% хворих із неврологічною патологією без ЦВЗ і 34,0% осіб групи контролю підпадали під дію фізичних факторів (шуму та вібрації, іонізуючого випромінювання). Узагальнені дані відносно наявності факторів ризику у кожного індивідуума досліджуваної та контрольної груп наведені у таблиці 1, які свідчать, що 66,7% осіб контрольної групи мали по два і більше факторів ризику, у той час, як серед хворих із ЦВЗ - 84,1%.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено зростання показників поширеності та первинної захворюваності цереброваскулярними захворюваннями у населення України та неадекватність існуючої системи надання медичної допомоги, зокрема жителям агропромислових регіонів з судинними ураженнями мозку на первинному рівні, що потребувало поглибленого вивчення медико-соціальних чинників їх виникнення і наукового обґрунтування оптимізованої системи їх профілактики з розробкою прогностичних способів їх виявлення у жителів агропромислового регіону, впровадження якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність. За останнє десятиріччя (з 1998 по 2007 рр.) у Полтавській області зростала поширеність ЦВЗ у 2,5 рази, а первинна захворюваність - у 2,3 рази; показники захворюваності судинними ураженнями головного мозку в 2,5 рази перевищували середньо республіканські (1145, 4 на 100 тис. населення), а поширеність захворювань - у 5,6 разів (12074,0 на 100 тис. населення) Про недосконалість існуючої системи профілактики цереброваскулярних захворювань серед населення агропромислового регіону та її неадекватність потребам сьогодення свідчить відсутність її цілісності, раннього виявлення ЦВЗ, сучасних діагностичних та профілактичних медичних технологій, недостатність забезпечення медичних закладів лікарями-неврологами та фахівцями із загальної практики - сімейної медицини, при якій у найбільш віддалених від обласного центру сільських районах вона становить 1,4 - 1,7 на 10 тис. населення, тобто на одного лікаря загальної практики - сімейної медицини припадає 5883 - 7143 осіб (замість 1100 - 1200 за нормативами). Проведення градації ступеня ризику виникнення цереброваскулярних захворювань засвідчило, що низький ступінь ризику знаходиться у межах 22,93-29,53 балів, середній - 29,54 - 36,14 балів, високий ступінь - 36,15 - 42,72 балів, а серед досліджуваного населення агропромислового регіону до низького ступеня ризику відносить

Основний зміст роботи