Наукове обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей - Автореферат

Стабільно висока поширеність стоматологічних захворювань населення у всі вікові періоди, насамперед значна ураженість твердих тканин зубів дітей (поширеність серед них карієсу становить від 73,3% до 93,3%) та потреба 98% населення в стоматологічній допомозі свідчать про необхідність удосконалення організації профілактики стоматологічних захворювань (Давидов Б.Н., 2005, Косенко К.Н. В той же час в Україні відсутні науково обґрунтовані територіальні програми профілактики стоматологічної захворюваності, а існуючі державні програми не дають очікуваних результатів по зниженню поширеності та інтенсивності захворювань твердих тканин зубів серед дітей. Недостатньо уваги приділяється науковим дослідженням комплексного вивчення стоматологічної захворюваності дитячого населення, визначенню потреб дітей щодо профілактики стоматологічних захворювань, оцінці системи стоматологічного обслуговування у регіонах. Оптимізувати функціонально-організаційну модель первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей в залежності від ступеня мінералізації і кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання. Науковою базою дослідження стали: лікувально-профілактичні заклади Полтавської області, що надають стоматологічну допомогу дітям (6 закладів); заклади санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області (10 закладів); обласне статистичне управління ОДА Полтавської області.Пятим етапом дослідження стало наукове обґрунтування, розробка оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей залежно від ступеня мінералізації та кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання та оцінка її ефективності. Оскільки її територія розташована в межах геохімічної провінції по надлишковому вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання населення, такий підхід дозволив провести порівняльну оцінку захворюваності твердих тканин зубів за принципом впливу різного вмісту фтору при рівнозначній дії всіх інших чинників. В регіонах з нормальним їх вмістом поширеність флюорозу у дітей 6 років становила 12,64 1,76%, у дітей 12 років - 13,07 2,72%. Результати соціологічного дослідження стану існуючої профілактичної стоматологічної допомоги дитячому населенню шляхом опитування батьків дітей шести та дванадцяти років, а також лікарів, свідчать про різний рівень гігієнічної обізнаності та задоволеності стоматологічною допомогою серед міського та сільського населення. В рамках оптимізованої моделі запропоновані якісно нові елементи: цільове управління інформаційними процесами щодо профілактики стоматологічних захворювань шляхом максимального всебічного інформаційного забезпечення населення; належна організація профілактичних заходів з проведенням своєчасної динамічної корекції; впровадження ранніх (починаючи з антенатального періоду), послідовних, безперервних заходів з профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей; удосконалення підготовки спеціалістів, що беруть участь у профілактики стоматологічних захворювань дітей.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що висока поширеність захворювань твердих тканин зубів серед дитячого населення на території геохімічної провінції по надлишковому вмісту фторидів в питній воді, недостатня забезпеченість дитячого населення дитячими лікарями стоматологами, недостатній рівень стоматологічної допомоги дітям сільської місцевості свідчать про неефективність існуючої моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань, що обумовило необхідність наукового обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей, впровадження якої передбачає медичну, соціальну та економічну ефективність. Аналіз захворюваності твердих тканин зубів каріозного походження у дитячого населення Полтавської області, що споживає питну воду з джерел різних за вмістом фторидів та загальної жорсткості, засвідчив, що розповсюдженість карієсу у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з підвищеним вмістом фторидів у питній воді становила 62,1 0,95 та 59,84 06 відповідно на 100 осіб дитячого населення, а при використанні питної води з вмістом фторидів нижче за норму - відповідно 76,8 1,4, 80,9 0,47 (r = - 0,6, р<0,05). Показано, що розповсюдженість флюорозу зубів у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з підвищеним (2,3 та більше мг/л) вмістом фторидів у питній воді становила 77,2 3,8 та 83,3 0,2 відповідно на 100 осіб дитячого населення, а поширеність флюорозу у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з оптимальним (1,0-1,5 мг/л) вмістом фторидів у питній воді - відповідно 12,64 1,76 та 13,07 2,72 (r = 0,9, р<0,05). Виявлено, що 100% дитячих лікарів-стоматологів вважають необхідним реформування дитячої стоматологічної служби в Україні, обумовлюючи вказане високим рівнем поширеності стоматологічних захворювань у дітей (62,3 5,8%), незадовільною матеріально-технічною базою (100%), низькою мотивацією отримання спеціальності «дитячий лікар-сто

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ