Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу - Автореферат

Рівень здоровя населення України на межі тисячоліть кваліфікується як незадовільний, оскільки в нашій країні протягом останнього десятиріччя спостерігається зростання загальної смертності населення в межах 4%, тоді як у країнах Європи навпаки - на 4% зменшення. Таким чином, система охорони здоровя потребує адресного впливу, спрямованого на мінімізацію дії негативних чинників актуальних проблем з метою досягнення оптимальної ефективності навіть при обмеженому фінансуванні, шляхом розробки і впровадження Державних цільових програм. Проте аналіз динаміки стану здоровя свідчить про їх недостатню ефективність в існуючій організаційній формі заходів, оскільки не досягнуто позитивних змін у показниках здоровя порівняно з іншими країнами Європи, що і визначає актуальність дослідження, його мету і завдання, які спрямовані на наукове обґрунтування Концепції розробки і моделі впровадження Державних цільових програм. Метою наукової роботи було наукове обґрунтування моделі впровадження Державних цільових програм із найбільш актуальних проблем галузі охорони здоровя України, для досягнення якої передбачались наступні завдання дослідження: 1. Теоретичне значення полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини щодо методичних підходів та наукового обґрунтування адресного впливу на вирішення проблем покращання здоровя і подовження середньої тривалості очікуваного життя шляхом розробки і впровадження Державних цільових програм із найбільш актуальних питань охорони здоровя.Зважаючи на незадовільний стан здоровя населення України порівняно з іншими державами, що підтверджує протягом останніх 10 років зростання захворюваності на 10,6%, поширеності хвороб відповідно на 38,9%, смертності на 12,2%, збільшення первинної інвалідності за 5 років на 3,5%, зменшення середньої тривалості якісного життя громадян на 5 років порівняно з середньоєвропейським рівнем, а також зменшення чисельності населення - можна стверджувати загрозливу соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію у країні, що є проблемою її безпеки й розвитку. Враховуючи вкрай обмежене фінансування галузі охорони здоровя протягом багаторічної динаміки на фоні виразно недостатнього прожиткового рівня більшості населення, слід говорити про необхідність раціонального спрямування бюджетних коштів на вирішення найбільш актуальних проблем здоровя, тобто розробки і впровадження Державних цільових програм, спрямованих на покращання рівня здоровя в цілому та забезпечення належної медичної допомоги хворим. Вирішення окремих проблем стану здоровя визначає політику Міністерства охорони здоровя України і держави в цілому, а також напрямок розробки та ефективного впровадження Державних цільових програм, ефективність яких досягатиметься завдяки впровадженню сучасних наукових медичних технологій, оптимальному забезпеченню необхідними ресурсами та удосконаленню організації медичної допомоги. Отже, визначена внаслідок системного аналізу стану здоровя актуальна проблема потребує усунення всіх її негативних складових та обґрунтування шляхів подолання, врахування необхідних затрат і ресурсів та відпрацювання технологій реального комплексного впровадження, що буде основою Державної цільової програми покращання здоровя нації, практичні результати якої будуть досягнуті згодом. За даними Центру медичної статистики МОЗ України, поширеність розладів психіки й поведінки складає 2470,0 на 100 тис. працездатного населення, що зумовлює негативні наслідки медичного, соціального, економічного і морального характеру, які потребують значних зусиль охорони здоровя і суспільства в цілому для вирішення проблем цієї когорти людей.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена недостатня ефективність реалізації Державних цільових програм, яка підтверджується низьким рівнем здоровя населення та повільним усуненням недоліків в організації медичної допомоги, що і стало підставою для наукового обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоровя народу, яка довела свою медичну, соціальну та економічну ефективність. Показано, що за останні 10 років динаміка стану здоровя населення України продовжує залишатися негативною: загальна захворюваність зросла на 10,6%, поширеність хвороб - на 38,9%, смертність збільшилась на 8,9%, природний приріст носить відємний характер і коливається від-5,8 до-7,8 на 1000, кількість населення скоротилась на 7,7%, що, вірогідно, загрожує національній безпеці держави. Встановлено, що за 10 років прийнято 45 загальнодержавних програм та 10 затверджених на урядовому рівні комплексних заходів, спрямованих на покращання стану здоровя і подовження середньої тривалості очікуваного життя громадян, які певною мірою дублюють або лише доповнюють одна одну, зокрема стосовно народження і формування здорового покоління їх прийнято 15, профілактики і лікування СНІД - 5, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 5, боротьби із туберкульозом - 4, розвитку медицини катастроф - 3, здоровя літніх людей - 3, боротьби з наркоманією - 3, а також із

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ