Наукове обґрунтування і результати селекції рису в Україні - Автореферат

Рис відноситься до найбільш поширених сільськогосподарських культур у світовому рослинництві. Наукові дослідження за темою дисертації є складовою частиною тематичного плану Інституту рису НААН України i виконувались в межах науково-технічних програм Національної академії аграрних наук України: «Зернові і олійні культури» - за завданнями «Створити нові високопродуктивні імунні сорти рису з високою якістю крупи; провести їх попереднє розмноження та розробити для них основні елементи сортової агротехніки», № державної реєстрації 0101U001926 (2001-2004 рр.); «Створити ранньостиглі сорти рису з урожайністю 55-60 ц/га, виходом крупи 69-70%, періодом вегетації 105-115 діб», № державної реєстрації 0104U007188 (2004-2005 рр.) та «Створити середньостиглі сорти рису з урожайністю 80-100 ц/га, виходом крупи 69-70%, періодом вегетації 115-125 діб», № державної реєстрації 0104U007187 (2004-2005 рр.); «Зернові культури» - за завданнями «Створити та передати на Державне сортовипробування сорти рису», № державної реєстрації 0106U001967 (2006-2009 рр.) та «Теоретичне обґрунтування морфо-фізіологічної моделі сорту рису для умов півдня України на основі вивчення впливу екологічних факторів на процеси формування урожаю та визначення екологічних параметрів сучасних сортів», № державної реєстрації 0107U004743 (2007-2009 рр.). Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання: - визначити особливості росту рослин і прояву основних ознак у сортів рису з різною тривалістю вегетаційного періоду в умовах півдня України; виявити реакцію різних морфобіотипів рису на площу живлення і рівень азотного живлення рослин, як фонів для добору, визначити параметри прояву ознак продуктивності за різних умов вирощування; розробити принципи створення вихідного матеріалу для селекції на підвищення продуктивності та якості зерна рису;Для виконання аналізів структури врожаю рослини гібридів i сортів збирали з коренями та аналізували за ознаками індивідуально: F1 і батьківських форм - не менше 25 рослин, F2-F8 - не менше 100 рослин кожної комбінації. Середня урожайність сортів Україна 96 і Славутич дорівнює 7,46 т/га, а урожайність шести сортів, які використовувалися раніше - 5,69 т/га, тобто за рахунок вирощування сортів Україна 96 і Славутич збори зерна з гектара зросли на 1,77 т/га. У середньостиглій групі за досліджуваною ознакою виділилися сорт Вертикальний (193,0 шт.), Дон 4233 (174,6), ВНДІР 1559 (173,2), Дон 9064 (153,8), Дон 4176 (155,4), NSR 00467 (173,2), а також селекційні зразки Інституту рису 9423 (175,0), 9343 (173,1), 2237 (146,5), 9291 (145,2), сорт Преміум (155,0) та інші. Це свідчить, що добір за масою зерна з головної волоті буде більш ефективним, ніж за масою зерна з рослини. В 2004 році гетерозис виявився у всіх комбінаціях за участі сорту Вертикальний, у яких маса зерна у волоті складала 4,12-5,40 г; в 2006 р. гетерозисний ефект виявився у всіх пяти комбінаціях з участю сорту Рапан - маса зерна у волоті коливалась у межах 3,33-4,61 г.Збільшення площі живлення рослин сприяє підвищенню показників загальної і продуктивної кущистості, довжини стебла і волоті, продуктивності волоті і рослини. Підвищення продуктивності волоті зумовлюється відповідним прогресом за кількістю колосків і зерен. Успадковуваність кількості зерен у головній волоті визначена на рівні середніх (Н2 дорівнює 50,0%) і низьких показників (менше 50,0%); маси 1000 зерен - на рівні 46-60%; маси зерна у головній волоті - на рівні 48-59%. Форма зернівок не має достовірного звязку з іншими показниками фізичних властивостей якості зерна рису: масою 1000 зерен (r = 0,12), плівчастістю (r =-0,09), склоподібністю (r = 0,14), тріщинуватістю (r = 0,06), загальним виходом крупи (r = 0,1) і виходом цілого ядра (r = - 0,08). Значно коливаються взаємодії «генотип-середовище» за кількістю зерен у головній волоті (r = 0,27…0,72), масою зерна у головній волоті (r = 0,25…0,68) і рослині (r = 0,22…0,55), масою 1000 зерен (r = 0,34…0,75) та урожайністю (r = 0,12…0,60).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ