Аналіз функціонування наукової традиції та новації у філософській сфері. Оцінка ролі цього соціального явища у гуманітарній практиці на основі системно-діяльнісного підходу з використанням аналітичного, історичного і системних методів дослідження.
При низкой оригинальности работы "Наукова традиція та новація в гуманітарній практиці суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Despite a number of the scientific papers on the problem of the functioning of the different components of the scientific tradition and its forms in the modern culture, in the field of philosophical knowledge there is still no comprehensive study of the indicated problems - in the particular, the functioning of the scientific tradition in the humanitarian practice. The relationship between the tradition and innovation in the context of modern scientific knowledge are substantiated. In the latter there is an active process of the synthesis of the tradition and innovation as a merging of the elements of the different ethnic and national cultures as a result of the world"s cultural contacts and interaction of the cultures. In the turn, the transformation of the individual experience in collective one and its consolidation in the society are going through the certain mechanisms for the transfer of the knowledge, practical skills and habits, that is, customs or traditions. Keywords: scientific tradition, innovation, knowledge, science, humanitarian practice, experience.Будь-яка культура поєднує традиції й новації, проте наразі загальною тенденцією історії людства є його поступ від традиційної культури до культури інноваційної. Відповідно духовне життя сучасного суспільства нині регулюється двома взаємоповязаними тенденціями: з одного боку, універсалізацією культурних традицій сучасного соціуму, з іншого, - поглибленням нового змісту традиційної культури. Традиції та новації в гуманітарній практиці суспільства існують в синтезі першого та другого як злиття елементів різних етнічних і національних культур, як результат світових культурних контактів і взаємодії культур, причому з ХХ ст. при швидкій кумуляції знань інноваційний тип культури стає панівним. До того ж сучасні процеси модернізації суспільства трансформують риси традиційної культури, змінюючи баланс відносин традиції та новації в культурі. Якщо враховувати той факт, що в наукову традицію по суті не є інтегрованими ті індивіди, які спроможні посилати їй критичні як у негативному, так і позитивному смислі креативні імпульси, тлумачення історії розвитку наукової традиції ще потребує у подальшому належної уваги науковців.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
