Дослідження наукової спадщини, творчої біографії та видавничої і організаційної діяльності одного із основоположників української етнології Ф.К. Вовка. Визначення ролі і міста вченого і його концепцій в історії розвитку палеоетнології та антропології.
При низкой оригинальности работы "Наукова та суспільно-політична діяльність Федора Кіндратовича Вовка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Федір Кіндратович Вовк (Волков, Theodore Volkov) був доктором природничих наук (docteur des sciences) Сорбонни (1905р.), доктором “honoris cause” Каннського (1897р.) та Петроградського (1917р.) університетів, Лауреатом премій Годара (Prix Godard 1901р.), К. Впровадження науковообгрунтованих програм, введення систематизації, типологізації та класифікації в етнографії, археології, антропології, постановка питання збереження культурної спадщини і впровадження його на практиці в життя (організація музеїв, комплектування фондів та колекцій), дослідження етнічного складу населення України і Росії, експедиції та розкопки, створення наукової школи послідовників - такі проблеми та питання були винесені вченим на порядок дня в період зародження та становлення цих наук. Мазепи відновити самостійність, в кінці 40-х років ХІХСТ. була піднята членами Кирило-Мефодіївського братства в їх програмних документах Вперше висунута в синтезі християнства й романтичного націоналізму, національна ідея згодом була розвинута Громадою 60-70-х років, активним членом якої був Федір Вовк. Надалі актуальним залишається інший аспект проблеми: становлення і розвиток таких наук на Україні як етнографія, антропологія, музеєзнавство, тощо, та визначення ролі і місця вченого в цих процесах. З точки зору сучасних критеріїв наукових знань вважаємо доцільним в пропонованій дисертації доповнити наше монографічне дослідження "Федір Вовк" (1997) оцінкою наукового доробку вченого в різних галузях наук (етнографії, антропології, палеоетнології та інших).Вовка, оцінка його внеску в розвиток етнології та інших наук, вперше вводиться великий масив архівних матеріалів. Переважну кількість джерел склали архівні документи та матеріали особистого фонду Ф.Вовка, що знаходяться в науковому архіві Інституту археології НАН України (Київ) і нараховують 6085 та виявлені автором в архівосховищах ценральних і обласних архівів та рукописних відділах наукових бібліотек Києва, Санкт-Петербургу, Парижа, Праги, Львова, Одеси та ін. міст, а саме: Російський етнографічний музей (звіти, описи речей), Російське географічне товариство (матеріали нагородження Ф.Вовка). Третій період - Петербурзький (1906-1918) характеризується синтезом наукової і громадської діяльності Ф.Вовка, чому сприяє бурхлива епоха, життєвий досвід і новий погляд на події в Росії і Україні. У третьому підрозділі “Петербург в житті Федора Вовка” висвітлюється останній період життя вченого, який насичений багатогранною науковою та громадською діяльністю. Дисертант зясовує джерела наукового світогляду Ф.Вовка, його розуміння антропологічних наук в розряд яких він включає етнологію (вчення про народи, їх етнічний склад, походження, матеріальний побут, психологію) та етнографію (вчення про форми побуту і їх розвиток).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
