Наукова та культурно-просвітницька діяльність В.В. Хвойки - Автореферат

Останнім часом на хвилі сплеску зацікавленості до минулого країни, її історії, коріння, витоків українського народу, імя Вікентія В‘ячеславовича Хвойки згадують доволі часто. Хвойки щодо автохтонного розвитку населення Середнього Придніпровя видається за безсумнівний доказ наявності генетичного зв‘язку між трипільцями та українцями. Дисертацію виконано згідно з плановою темою відділу енеоліту-бронзи Інституту археології НАН України «Енеоліт та бронзовий вік України. Хвойки в історії вітчизняної археологічної науки та з‘ясувати значення його культурно-просвітницької діяльності. Хвойки, шляхи формування його наукових інтересів, польову археологічну діяльність, наукову концепцію, музейно-просвітницьку роботу вченого, визначено значення його наукового доробку та просвітницької діяльності для розвитку сучасних поглядів на прадавнє минуле.У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано об‘єкт і предмет роботи, визначено мету й завдання дисертації, окреслені методологічні принципи дослідження, розкрито теоретичне та практичне значення дисертації, наводяться відомості про апробацію результатів дослідження.В розділі проаналізовано стан та ступінь наукової розробки запропонованої теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, окреслено джерельне забезпечення дослідження, охарактеризовано коло використаних джерел. Хвойки, слід, передусім, назвати Г.М. Такі роботи спираються здебільшого на обмежене коло джерел. У цілому слід зазначити, що головним недоліком більшої частини статей є використання обмеженої кількості джерел та відсутність їх перехресної перевірки. Хвойки відчувається брак ґрунтовних досліджень, присвячених різним аспектам його наукового та просвітницького доробку, особливо таких, які б спиралися на широку, якісно опрацьовану джерельну базу.Після закінчення комерційного училища жив у Празі, де входив до кола знавців старожитностей. Вчителював, проводив успішні досліди в галузі сільського господарства. З кінця 80-х р. змінив фах та почав досліджувати старожитності. На середину 1890-х років дослідник уже мав кількарічний досвід проведення археологічних досліджень. Це були археологічні розвідки, розкопки курганів в степах, дослідження стоянки первісної людини, жител неолітичної та більш пізніх археологічних культур тощо.XIX ст. до 1914 р. За цей час він встиг дослідити велику кількість археологічних пам‘яток, що належали до широкого хронологічного діапазону - від доби кам‘яного віку до давньоруського часу, відкрити кілька яскравих археологічних культур. Хвойки, безперечно, було відкриття пам‘яток культури, якій він згодом дав назву трипільської. Безумовною заслугою дослідника було виділення спільних рис цих пам‘яток, зовні різних за своїм характером (землянок та площадок), та об‘єднання їх в одну культуру. Черняхів мало не лише регіональне значення, а було важливим для включення цих пам‘яток до контексту європейських, оскільки на кінець XIX ст. пам‘ятки культури «полів поховань» були вже добре відомі в Центральній Європі й зовсім невідомі у Східній, на старослов‘янських землях. Хвойки на території стародавнього Білгорода був позначений новий етап в дослідженні міста - відтоді Білгородку стали розглядати не лише як фортецю, а й як давньоруське місто.Хвойка мав змогу познайомитись з дослідниками старожитностей. Витоки слов‘янського патріотизму вченого, який відбився на всій його подальшій роботі, також походять з Чехії - батьківщині славістики. Початок роботи дослідника в галузі археології припадає на кінець 80-х р. Хвойка встиг дослідити археологічні об‘єкти, що належали до широкого хронологічного спектру, - від доби кам‘яного віку до давньоруського часу, відкрити кілька яскравих археологічних культур. Хвойки «Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» стала першим в російській археології історичним нарисом, що базувався на археологічному матеріалі, та був присвячений стародавній історії Середнього Придніпров‘я.

Основний зміст дисертації